Сторінка:Склав А. Воронець. Перша читанка (1921).djvu/50

школярську торбинку. Потім узяв із полиці книжку, чепурненько розправив її, розгорнув, зложив перед собою руки і став читати в-голос.

Мати присунулася з гребінем ближче до хлопця, повагом витягла довгу нитку і, киваючи головою, осміхалася. Батько підвів голову од роботи і прислуха́вся…

86. ЛІТЕРИ.

 

У бруднесенькому зшитку Літери жили, Тільки мали спокій влітку, Зіму ж всю ревли. В них була недобра мама — Галя — куций ніс, Більш книжок любила поле, Сонце, річку, ліс.

І жалілись на дитинку Літери гуртом: „Нам криву зробила спинку!“ „Нас з якимсь хвостом!“ „Нам забула пружку дати.“ „Нам дашки й крапки.“ „Ах, яка недобра мати!“ „Бідні ми дітки!“

87. ЗАГАДКА.

 

Маненьке, кругленьке, Наче-б-то скляненьке, І звіря стріляє, І книги читає;

У ямці бовтається, Ніде не валяється, Усякому служить, А часом — то й згубить?

88. КОЛИ Б ДО ШКОЛИ.

Надворі сонечко ясно світить. У школі повно дітей. Один хлопчик читає з протягом Хо-ма, ма-ма. Далі другий