Бене́ря його́ принесла́. (Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.) аналогично выражению: холе́ра його принесла́! Куди тебе бенеря несе? Ном. № 14235. Б'є його бенеря забрати в мене ту десятину. Лубен. у. См. Бенебе́ря.
*Бензи́на, ни, ж. Бензин. Сл. Дубр.
*Бензино́вий, а, е. Бензиновый. — двигу́н. Бензиновый двигатель. Сл. Дарм.
*Бензиногі́н, го́ну, м. Бензинопровод. Сл. Дубр.
*Бензьоо́кий, а, е. Косоглазый. Бреше вона, бензьоока паскуда! Дм. Марк.
Бе́нке́т, бе́ньке́т, ту, м. 1) Пир, пиршество, банкет. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. Нп. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Нп. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. I. 24. 2) Соб. Пирующие. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. Бенкето́к. К. Дз. 118.
Бенкета́рь, бенькета́рь, ря́, м. Гуляка, любитель пиров. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Бенке́тний, беньке́тний, а, е. Относящийся к пиру, банкетный. К. ЧР. 373. Запросила гостей до себе: і гостей, і дітей, і близьких приятелів на бенкетний день. Pauli. II. 103. *'Бенке́тна за́ля. Зал для пиршеств. В бенкетну залю саме увійшло 12 хлопців. Лепкий.
Бенкето́к, тка́, м. Ум. от бенке́т.
Бенкетува́ння, бенькетува́ння, ня, с. Пирование.
Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Оттак Еней жив у Дідони… пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.
Бенте́г, га́, м. Послушник. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак… ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.
Бенте́жити, жу, жиш, гл. 1) Смущать, обескураживать, сбивать с толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. I. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. 3) Ругать, срамить, бесчестить; покрывать срамом, бесчестьем. Я гетьманом двадцять літ… і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
*Бенте́жний, а, е. Волнующий, беспокоящий, тревожащий. «Рідн. Край», 1910, ч. 4, 31.
Беньдюга́, ги́, ж. и пр. = Бендюга́.
Бе́ньке́т, ту, м. и пр. См. Бе́нке́т и пр.
I. Бер, ру, м. То же, что и кла́дка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостик из бревен, шириной в два бревна. Шух. I. 80.
II. Бер! меж. = Бирь. Вх. Зн. 2.
Бербени́ця, ці, ж. Боченок (чаще всего для сыра и др. молочных продуктов). Шух. I. 250, 251. ЕЗ. V. 63. Пропилисьте молодицю за паленки бербеницю. Гол. IV. 441. Сім бербениць сиру. О. 1862. IV. 13. Лежать в бербеницях червінці без числа. Млак. 82.
Бербі́вка, ки, ж. Род деревянного сосуда. Угор.
Бе́рва, ви, ж. 1) Перекладина, мостик. Желех. 2) Ветка? Лежали берви бервінковиї, благослови, боже, і ти, божая мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. песня).
Бервено́, на́, с. Бревно, колода. Лохвицк. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. I. 273.
Берве́ння, ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья дерев, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Бервенча́стий, а, е. Срубленный из бревен, бревенчатый.
Бе́рвина, ни, ж. В ткацком станке для ковров: поперечная связь (их две: вверху и внизу) стоек, играющая роль навоя. Вас. 171.
Бервінко́вий, а, е. Относящийся к барвинку, барвинковый. Ой лежать берви бервінкові. Гол. IV. 437.
Берві́нок, нку, м. = Барві́нок. ЕЗ. V. 96.
*Бергамо́та, ти, ж. = Баргамо́та.
Бе́рда, ди, ж. Стража. Желех.
Бе́рдечко, ка, с. Ум. от бе́рдо.
