Бі́ржа, жі, ж. 1) Биржа, место стоянки городских извозчиков. 2) Городские извозчичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт.
Біржа́к, біржани́к, біржови́к, ка́, м. Биржевой извозчик. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Бірма́к, ка́, м. Трезубые вилы. Херс.
Бірни́к, ка́, м. Мелкий сосновый лес, сосновая роща. Змиев. у.
Біро́к, рка́, м. Ум. от бір: сосновый лесок. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. III. 146.
Бірува́ти, ру́ю, єш, гл. Мочь, быть в состоянии. Вх. Лем. 392. *Доки люлька смакує, доти сила бірує. Черемш. «Верх.».
Бі́рше, нар. = Бі́льше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш. Гн. I. 59.
Біс, бі́са, м. 1) Бес, диавол. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) До бі́са; до сто-бі́са. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) З-бі́са. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначения усиленной степени качества. Моторні ж з-біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бел.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) К бі́су! К чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) Бі́сом диви́тися. Сердито смотреть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) Оди́н біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) Біс твоє́му ба́тькові или ма́тері! Бранное пожелание. 8) На бі́са; яко́го бі́са. Зачем; на кой чорт. Якого біса ти тут по під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Бі́са з'їсти. Ничего не получить. Бел.-Нос. 10) Бі́са вхопи́ти. Ошибиться. Бел.-Нос. 11) Йому́ сам біс ді́ти коли́ше. Ему все удается. Бел.-Нос. 12) Хай тобі́ біс! Бранное пожелание. 13) Біс ба́тька зна! Чорт знает. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) Біс-ма́, біс-ма́є. Нет, не имеется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) Біс-де́рево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. *16) Бі́сової ві́ри. Окаянный. Ну, й бісової віри в нас люди! Прийшла ота бісової віри дівка. Крим. Ум. Бі́сик. Ув. Біся́ка.
Бісде́рево, ва, с. См. Біс.
Бісеня́, ня́ти, с. 1) Бесенок. Дід росказував, що бісенята, поки ще молоді, то зелені, як осітняг. Стор. I. 111. 2) Бранное: чертенок, бесенок.
Бі́сик, ка, м. 1) Ум. от біс. 2) Бі́сики пуска́ти. Строить глазки, ухаживать; строить куры; рассыпаться мелким бесом. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. I. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стор. I. 53. Послала йому бісика очима. Мир. ХРВ. 63.
Біси́ний, а, е. Бесовский. Аф.
Бі́сів, сова, ве. 1) Бесовский, бесов, диавольский. Чаще всего употребл. как бранный эпитет: бі́сів син, бі́сів ба́тько, бі́сові ді́ти, бі́сова худо́ба, бі́сова тісно́та и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) Бі́сове ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.
Бісія́нський, а, е = Бісо́вський. Как бранное слово встречено в народн. рассказе: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Бі́скуп, па, м. и пр. = Би́скуп и пр.
Бісма́, нар. См. Біс.
Бі́сний, а, е = Біснува́тий. Фр. Пр. 59.
Біснови́стий, а, е. Бесноватый. Екатериносл.
Біснува́тий, а, е. 1) Сумасшедший, бесноватый. Ном. № 6426. 2) Употреб. как эпитет в значении переносном: сумасшедший. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Шевч. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе… Ой, козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Чуб. V. 482. Осадив назад біснуватих коней. Левиц. I. Ум. Біснува́тенький.
Біснува́тися, ну́юся, єшся, гл. Беситься, бесноваться, сумасшествовать. Бел.-Нос.
Бісо́вський, а, е. 1) Дьявольский, бесовский. Сила бісовська і та одсту-
