та й бояйтеся (вм. бі́йтеся). Грин. III. 147.
Бра = Бра́те. Сокращ. зват. пад. от брат. Дивись, бра, перший раз на своїм віку бачу… що в полі виорують лина. Рудч. Ск. I. 165.
Бра́вий, а, е. Хороший, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. МВ. (О. 1862. I. 93). Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Балл. 94. Ум. Браве́нький, браве́сенький. Писарець маленький, на личку бравенький. Нп.
Бра́во, нар. Хорошо, красиво. Казав москаль «право», та й збрехав браво. Посл. Ум. Браве́нько, браве́сенько.
Бра́га, ги, ж. 1) Брага, род напитка (из просяного солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. I. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. I. 19. 2) Брага, спущенный затор, — им кормят скот. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. Бра́жка. АД. II. 33, бра́жечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. III. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Брагова́р, ра, м. Заторный чан. Шейк.
Бра́жечка, бра́жка, ки, ж. Ум. от бра́га.
*Бражка, ки, ж. Сусло. Сл. Нік. Киевск. о.
Бражни́й, а, е. Откормленный брагой. Бражна корова. НВолын. у.
Бра́жник, ка, м. 1) Чан для браги. 2) Продавец браги.
Бра́жниця, ці, ж. 1) Продавщица браги. *2) Шинок с продажей браги. Сл. Яворн.
Бражу́ха, хи, ж. = Бра́га. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Бразилі́я, лі́ї, ж. Род цветка. См. Бразоля. По під гору високую росте бразилія. Гол. II. 734.
Бразолі́йний, а, е. Имеющий цвет синего сандала или окрашенный синим сандалом. Крашанки бразолійні. Сим. 283.
Бразолі́йник, ка, м. Горшок, в котором варят сандал.
Бразолі́я, лі́ї, ж. Темносиний сандал, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. I. 175.
Бразо́ля, лі, ж. Род цветка. См. Бразилі́я. Дівчата… в квітках і широченних стрічках, наче ті бразолі, маки та лелії. К. ДС. 24.
Брай, бра́я, м. Инструмент, которым бьют бри́ндзу при ее приготовлении: толстый буковый кол, с одного конца цилиндрический, а с другого четырехгранный, с зарубками на гранях. Шух. I. 214.
Брак, ку, м. 1) Брак, негодное. Сам брак ми (= мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостаток, неимение. Купив би всього, та брак грошей.
Бра́кнути, не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
*Брако́вий, а, е. Негодный, бракованный. Оці всі миски бракові, через те вони й дешевші, ніж оці. Сл. Яворн.
Бракувати, ку́ю, єш, гл. 1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує. Фр. Пр. 116. 2) Безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Стор. МПр. 24. Чого вам бракує, то си докупіт. Фр. Пр. 116. *Лицарського духа нам не бракує. Лепкий.
Бра́льниця, ці, ж. = Бра́ля. Желех.
Бра́ля, лі, ж. Работница, собирающая, дергающая коноплю. Желех.
Брам, му, м. Узкие полоски смушек, меха для обшивки краев тулупов, шуб. Харьк. г.
Бра́ма, ми, ж. 1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. I. 71. 2) «Опушка из сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. См. Брам. Ум. Бра́мка, бра́мочка. Чуб. V. 896.
Бра́мний, а, е. 1) Относящийся к воротам. 2) Как сущ. Привратник. Желех.
*Бра́мник, ка, м. Привратник.
Бра́мурний, а, е. — ка́мінь. Азотная окись кобальта. Вас. 182.
*Бра́н, ну, м. Плен. Сл. Дубр.
