Бра́ндзя, зі, ж. = Бур'я́н. Вх. Лем. 394.
Бранду́ші, шів, м. мн. Раст. род подснежников. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. I. 120.
Бранду́шки, шок, ж. мн. Раст. а) = Бранду́ші. ЗЮЗО. I. 120. б) — бі́лі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. I. 130.
Бра́нець, нця, м. 1) Пленник, военнопленный. 2) Рекрут. Желех. Бранець на стойці. Федьк. III. 45. 3) Нанятый человек для выдергивания конопли; чаще во мн. ч. Бра́нці. Волч. у.
*Бра́нжа, жі, ж. Начальство (встарину выборное). Сл. Дубр.
Бра́нка, ки, ж. 1) Пленница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. I. 210. 2) Набор (рекрутов). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. I. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. I. 139. 3) Род рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. *4) Ба́ба-бра́нка. Повитуха. Не може-ж дитина вродитися без баби-бранки. Крим. Ум. Бра́ночка.
Бра́ння́, ня, с. 1) Бранье, действие берущего. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше бранє, як даванє. Фр. Пр. 116. 2) Выдергивание, вырывание льна (при уборке). З ким мені льон брати?.. а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.
Бра́ночка, ки, ж. Ум. от бра́нка.
Брань, ні, ж. Известно только из анекдота о ленивой женщине. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я, — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть… Грин. II. 163.
Брат, та, м. 1) Брат. Нема… ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. как слово обращения к мужчине-приятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у пе́рших. Двоюродный брат. 3) — у дру́гих. Троюродный брат. 4) — чопови́й. Собутыльник. Млак. 85. 5) Ста́рший брат. В цехе: начальник над подмастериями. Козел. у. 6) Моло́дший брат. В цехе: лицо, служащее для посылок. Козел. у. Ум. Бра́тець, бра́тік, бра́тічок, братко́, брато́к, брато́чок, бра́тонько, бра́течко, брату́ньо, брату́сь, брату́сик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. В живой разговорной речи употребляется преимущественно во мн. ч.: бра́тці, бра́тця. Хваліте, крикнув, братця, бога. Котл. Ен. Очень любимо в употреблении нежно-ласкательное бра́тік, бра́тічок. Особенно любят употребление его женщины как по отношению к брату, так и ко всякому любимому молодому мужчине, также при просьбах и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. I. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. III. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. I. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. III. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра́. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. I. 11. 8) Брат-сестри́ця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. I. 21. 9) Три бра́ти. Раст. а) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Брата́н, на, м. = Брата́нич. Желех.
Брата́нець, нця, м. = Брата́нич. Желех.
Брата́ниця, ці, ж. = Брата́нка. Желех.
Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.
Брата́ничка, ки, ж. = Брата́нка. НВолын. у.
*Брата́нка, ки, ж. Племянница (дочь брата).
Брата́ння, ня, с. Братанье.
Брата́тися, та́юся, єшся, гл. Брататься, дружиться, входить в дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. Нп. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж бать-
