Цвітуть сади брескинові та виноград має. Вінок. 114.
Брески́ня, ні, ж. Абрикос, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. Брески́нка.
Брести́, бреду́, де́ш, гл. 1) Переходить в брод. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. 2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєї немає. А ось перегодом, бреде огородом. Чуб. V. 664.
Брести́ся, де́ться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться. Ном. № 11348.
Бретва́нник, ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Бретна́ль, ля, м. 1) Кровельный гвоздь. Подольск. г. 2) Костыль железный, гвоздь.
Бре́ус, са, м. Человек большого роста и неуклюжий, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
I. Брех, ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
II. Брех! меж. от гл. бреха́ти. Брех стара на покуті. Ном. № 6932.
Бре́ха, хи, об. Лгун, лгунья. А брехо, брехо! — говорят сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Бреха́ка, ки, об. 1) = Бреху́н, бреху́ха. 2) Эпитет собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. Бреха́чка.
Бреха́ло, ла, м. Врун.
Бреха́ння, ня, с. 1) Лганье. 2) = Га́вкання.
Бреха́ти, шу́, шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: бреха́єш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицу махаєш: Мил. 104. В живі́ о́чі бре́ше. Бесстыдно врет в глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Бреше на всі заставки. Посл. Щі́льно бре́ше. Хорошо, складно врет. 2) = Га́вкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Бреха́ч, ча́, м. = Бреху́н. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Бреха́чка, ки. 1) Об. Лгун, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) Ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Брехе́нька, ки, ж. 1) Ум. от брехня́. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.
Бре́хіт, хоту, м. Лай. Желех. См. I. Брех.
Брехли́вий, а, е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящий лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Брехли́вість, вости, ж. Лживость. Желех.
Брехли́во, нар. Лживо.
*Брехло́, а́, м. = Бреха́ло.
Бре́хля, лі, ж. = Брехуха. Желех.
Брехну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. от бреха́ти. 1) Соврать. Можна і брехнути. Котл. НП. 358. 2) = Га́вкнути. Телята ревнули, собаки брехнули. ХС. II. 195.
Брехня́, ні́, ж. Ложь, вранье. Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Ном. № 6804. Брехню́ точи́ти. Врать. Брехню́ завдава́ти. Обвинять во лжи. Не завдавай мені брехні, бо я зроду не брехала. Харьк.
Бре́хтя, ті, ж. = Бреху́ха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Бреху́н, на́, м. Лгун. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. В брехуни́ поши́тися. Сделаться лгуном. О. 1862. X. 32. Ум. Бреху́нчик. Ув. Брехуня́ка. Драг. 167.
Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. от бреху́н. 2) Адвокат (насмешливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
Брехуні́вка, ки, ж. Имя вымышленной деревни, в которой будто бы живут одни вруны. Поэтому: А ви часом не з Брехунівки? — значит: а вы не лжете?
Бреху́нка, ки, ж. 1) = Бреху́ха. Желех. 2) Пучок волос и углубление на
