дило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. См. Бра́тік, братко́, брат. 5) Бра́тчик і сестри́чка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
*Бра́тщина, ни, ж. Церковное братство. Волынь.
Бра́ха, хи, об. Берущий, берущая. Будеш даха, будеш і браха. Черниг. у.
Браца́р, ра́, м. Обшлаг рукава сорочки. Шух. I. 153, 160, 161.
Бра́цтво, ва, с. = Бра́тство.
Бра́цький, а, е = Бра́тський.
Бра́чка, ки, ж. 1) Ухват. Козел. у. 2) Требование на продукт, покупание. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднепр. у. (Залюбовск.).
Брачки́й, а́, е́. Любящий брать, взяточник. У нас піп брачкий, за хрестини править по п'ять карбованців. Валков. у.
Бре и брей, меж. Припев в песнях, без особого значения, заимствованный из сербского языка и встречающийся вместе с таким же восклицанием мо́ре. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! АД. I. 275. Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей! АД. I. 279.
Бревери́я, ри́ї, м. Спор, ссора. Вх. Лем. 394. Роби́ти бревери́ю = Збива́ти бу́чу. Вх. Лем. 394.
Бре́вкало, ла, с. Обжора. Подольск. г.
Бре́вкання, ня, с. Жранье.
Бре́вкати, каю, єш, гл. Жрать. Желех.
Бревко́, ка́, м. = Бре́вкало. Подольск. г.
Бревті́й, тія́, м. = Бре́вкало.
Бре́день, дня, м. Короткая рыболовная сеть от 3 до 6 саж. длиною. Браун. 39.
Бреде́ць, дця́, м. Тот, кто бродит или ходит в брод. Наші хлопці стрельці-бредці. Грин. III. 102.
Бредзелі́я, лі́ї, ж. = Бразолі́я. МУЕ. III. 43.
Бредня́, ні, ж. Бредни, враки, вздор. Усе бредня, що люде кажуть. Ном. № 5323.
Бредуле́ць, льця́, м. Раст. Ledum palustre L., багульник. Вх. Зн. 4.
Брез, пред. 1) = Через. Ішов єм брез сіни. Гол. III. 407. 2) Без. Вх. Лем. 394.
Брезелі́я, лі́ї, ж. = Бразолі́я. МУЕ. I. 175.
Брезки́й и брезьки́й, а, е = Бре́зклий 1. Мнж. 176.
Бре́зклий, а, е. 1) Обрюзгший. 2) О дереве: сырой. Шух. I. 88.
Бре́зкнути, ну, неш, гл. Брюзгнуть.
Брезку́лька, ки, ж. Бубенчик, привешиваемый к ушам лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. I. 74.
Брезуле́ць, льця́, м. = Бредуле́ць. Вх. Зн. 4.
Брейца́ра, ри, ж. «Железное кольцо, которым прикреплен к ґерли́ґе барна́к» Мнж. 176.
Брекеке́кати, каю, єш, гл. Квакать (о лягушках). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
*Бреле́ць, лця, м. = Бреде́ць. Волынь.
*Бре́ндати, даю, єш, гл. Ничего не делать, шататься без дела. Сл. Яворн.
Бренду́ша, ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. См. Бринду́ша.
Брені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Брині́ти. Гол. III. 313.
*Бренли́вий, а, е. Журчащий. Сл. Дубр.
Бре́нчка, ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Брень, меж. = Бринь.
Бре́нькання, ня, с. = Бри́нькання. Левиц. I. 267.
Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бри́нькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкант. 2) = Бри́нькач. Ум. Бренька́чик.
Бре́нькіт, коту, м. = Бри́нькання. Желех.
Бре́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. от бре́нькати. Ном. № 9766.
Бренькоті́ти, кочу, ти́ш, гл. = Бринькоті́ти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Бреньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Бриньча́ти. Левиц. Пов. 49.
Брески́нка, ки, ж. Ум. от брески́ня.
Брескино́вий, а, е. Абрикосовый.
