Будува́тися, ду́юся, єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Бу́ду́чина́, ни́, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Бу́ду́щий, а, е. Будущий. Скарай мене, боже, в сей вік і в будущий. Лебед. у.
Бу́ду́щина́, ни́, ж. = Бу́ду́чина́. К. Кр. 17. К. ХП. 9. Думає…, лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Будча́ний, а, е. Принадлежащий бу́дці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатериносл. у.
Будчи́к, ка́, м. Сторож железнодорожный, живущий по линии в будке. Мені будчик дав дорогу, бо пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. (Залюбовск.).
Будчи́на, ни, ж. = Бу́дка 2—4. Пішли в будчину, подивились у засічку, аж там пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Будько́, ка́, м. Тот, который обещает, говоря: буде или буду? *(Скорее: нечто неизбежное, долженствующее случиться непременно). Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться. Ном. № 5680. См. Набува́тися 3.
Бу́дь-лі. См. Бу́ти.
Будя́к, ка́, м. 1) Раст. Чертополох, волчец. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я поколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний. а) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. Ум. Будячо́к. Чуб. V. 1035, будяче́нько. На городі будяк родит… Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. Ув. Будячи́ще.
Будячи́на, ну, ж. = Будя́к.
Будячи́ще, ща, м. Ув. от будя́к.
*Будячі́ння, ня, с. соб. = Будя́к. Між будячінням була втоптана стежечка. Крим.
Будячо́к, чка́, м. Ум. от будя́к.
Будя́ччя, чя, с. Соб. от будя́к.
Бу́єн, йна, не. Краткая форма от бу́йний. Ой віє вітер, буєн повіває. Грин. III. 243.
Бужани́на, ни, ж. 1) Копченое свиное мясо. 2) Особым образом приготовленный и изжаренный свиной окорок. Маркев. 150. Ум. Бужани́нка.
Бужде́ревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Буждиґа́рня, ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. I. 112.
*Буже́ний, на, не. Вяленый, копченый, сушеный. Сл. Яворн.
Бу́жениця, ці, ж. = Бужани́на 1. Шух. I. 141, 106.
Бужи́на, ни, ж. = Бужани́на.
Буз, зу, м. Раст. Siringa vulgaris, сирень. Посинів, як буз. Ном. № 13153. Ум. Бузо́к.
Буза́, зи́, ж. 1) Татарский напиток из проса. 2) Нечистота в немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадок в жидкостях. *4) Жаргонное: ерунда, несостоятельное дело.
Бузде́рево, ва, с. = Буз. Полт.
*Буздига́н, на, м. Булава железная. Сл. Яворн.
Буздига́рня, ні, ж. = Буцега́рня.
Бузина́, ни́, ж. Раст. а) Бузина. Sambucus nigra L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 135. На в-городі бузина коренистая. Чуб. V. 9. б) — я́лова. Sambucus ebulus L. ЗЮЗО. I. 135. в) — черво́на. Sambucus racemosa L. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Бузи́нка.
Бузини́на, ни, ж. Один стебель бузины. Ум. Бузини́нка. Виросла бузининка, та така гарна, правенька. Мнж. 58.
Бузи́нка, ки, ж. Ум. от бузина́.
Бузи́нник, ка, м. Кисель из бузинных ягод. Лебед. у. Ум. Бузи́нничок.
Бузино́вий, а, е. Бузинный. Бузиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Житньої соломахи бузиновим молоком запивати. АД. II. 38.
Бу́зівок, вка, м. Годовалый теленок. Вас. 197.
Бузів'я́, в'я́ти, с. = Бу́зівок. Побігли з двору бузів'ята. Павлогр. у.
Бу́зімок, мка, м. = Бу́зівок. Левиц. I. 185.
Бузко́вий, а, е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. I. 75).
Бузлу́к, ка́, м. Род подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Бузни́й, а́, е́. Сорный, с сором. Бузне зерно. Лубен. у. Бузна́ сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой воде.
