Ватажо́к, жка́, м. Предводитель, атаман, начальник. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.
Ва́терка, ки, ж. Ум. от ва́тра.
Ваторни́к, ка́, м. 1) В жилище пастухов в полони́нах, называемом ста́я, жилое отделение, где спят и варят пищу пастухи. Шух. I. 186, 187. 2) Род пристройки при хате состоятельного гуцула, имеющего летом дома дойный скот, в которой приготовляют молочные продукты. Шух. I. 109.
Ва́торопка, ки, ж. Затруднение. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди. Черниг. у.
Ва́торопко, нар. Затруднительно, неудобно. З волами ваторопко в оранку, як муха куса, а то їми краще орати, ніж кіньми. Черниг. г.
Ва́тра, ри, ж. 1) Очаг. Шух. I. 186. Огонь. Жива́ ва́тра. Огонь, добытый при помощи трения друг о друга двух кусков дерева; добывается с известными обрядами вата́гом в полони́ні и служит для разведения огня в жилище пастухов и для совершения различных обрядовых действий над скотом, охраняющих, по мнению пастухов, этот последний. Шух. I. 191. 2) Под печи, на котором печется хлеб. Вх. Лем. 395. Ум. Ва́терка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. I. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241. *3) Костер. Черемш. «Село вигибає».
Ватра́к, ка, м. Кухонный очаг на дворе. Желех.
Ватра́лька, ки, ж. Род кочерги, но не загнутой, а лишь расширенной и расплющенной на конце. Вх. Лем. 395.
Ва́трище, ща, с. = Ва́тра. Желех.
Ватрі́ти, рі́ю, єш, гл. Сгорать. Желех.
Ва́троль, ля, м. 1) Дубина, ухват. Угор. 2) Остолоп, дубина.
Ватува́ти, ту́ю, єш, гл. Иметь намерение, рассчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Вату́йка, ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. I. 211. 2) = Вату́ля.
Ватуйни́к, ка́, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившиеся. Желех.
Ватуйча́, ча́ти, с. Козленок. Шух. I. 211.
Вату́ля, лі, ж. Овца, впервые имеющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Вахла́й, лая́, м. Вахлак. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі… ходять було схилившись. ЗОЮР. I. 293.
*Вахля́р, ру́ и ра́, м. Веер. А він протягом місяця, замкнувшися в робітні, зробив чудовий вахляр, а на ньому була викладена барвистими дощечками ціла мука спасителя в сценах. Франко.
Вахма́йстер, стра, м. Вахмистр. Гол. I. 145.
Ваць! вацю́! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Вацю́кати, каю, єш, одн. в. вацюкнути, ну, неш, гл. Звать, позвать свинью криком: вацю́! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне. Г. Барв. 354.
Ваш, ва́ша, ва́ше, мест. Ваш, ваша, ваше. Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. II. 63. Де вашая мати? Поможи, боже, і нашим, і вашим. Ном. № 3009. Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Ва́шенець, нця, м. Сторонник вашей партии.
Ваше́ський. См. Ваше́цький.
Ва́шець, шеці, ж. Ваша милость (титул). Котл. НП. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345.
Ваше́цький и ваше́ський, а, е. Уважаемый. А я роду не такого, щоб любила ледачого; а я роду вашецького, — люблю сина отецького. Грин. III. 289. Иногда употр. в ироническом смысле в значении: несколько гордый, спесивый. Вашеський панич (що на вашець гне, гордовитенький). Ном. № 2530.
Вб...., вв...., вг.... См. Уб...., ув...., уг....
Вд.... См. Уд....
Вдіве́ць, вця́, м., вді́вонька и вді́вочка, ки, ж. = Удіве́ць, уді́вонька, уді́вочка.
Вдова́, ви́, ж. = Удова́.
Вдове́нко, ка, м. = Удове́нко.
Вдове́ць, вця́, м. = Удове́ць.
