276. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся. Мет. 329. 2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує. Гол. III. 215.
*Варувки́й, а́, е́. Стеснительный. Сл. Дубр.
Вару́дити, джу, диш, гл. Томить. Коло серця варудить. См. Мару́дити.
Вару́нок, нку, м. Боль живота, ветры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Константиногр. у.
*Варца́б, ба, м. Подоконник. Франко. «В поті чола».
Варца́ба, би, ж. = Лу́тка 1. Шух. I. 90.
Варш, ша, м. ? Ум. Варша́лок, варша́лочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати. Грин. III. 504.
Варьо́ха, хи, ж. = Варену́ха. Ми вашої варьохи не пили. Грин. III. 500.
*Варю́га, ги, ж. Впадина, глубокая яма. Сл. Тутк.
Ва́ря, рі, ж. 1) Вареное. Угор. 2) Род кушанья: сладкие квашеные бураки, сливы и фасоль, сваренные каждое отдельно, смешивают в одно кушанье. Шух. I. 142.
Варя́г, га и варя́га, ги, м. Здоровяк. У мене син такий варяг. Ном. № 13944.
Варяни́ця, ці, ж. = Варени́ця.
Ва́рянка, ки, ж. Род кушанья, сваренного из капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Васа́г, га́, м. Чумацкий воз. Св. Л. 187.
Васи́льо́к, лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. Вх. Пч. I. 11. б) Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. I. 111. в) Amarantus sanguinemus L. ЗЮЗО. I. 166. г) Salvia dumetorum Andrz. ЗЮЗО. I. 135. д) — польови́й. Thymus acinos. Лв. 102. Без васильків і без рути спочивайте, діти. Шевч. 204. Нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Нп. Ум. Васи́льо́чок. А у садочку два васильочки. Мет. 142.
Ва́ський, а, е. Ваш. Одоп. 72. Ваські звичаї не такі, як наські.
Ва́та, ти, ж. Род невода с мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. II. 21.
Вата́г, га, м. 1) = Ватажо́к. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. Н. 30. 2) Старший над пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбе скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. I. 189.
Вата́га, ги, ж. 1) Ватага, отряд, толпа; шайка. Простяглася по діброві понад Дніпром козацька ватага. Шевч. 170. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Рудч. Ск. I. 63. Яка ж ватага розбішак! Котл. Ен. 2) Стадо мелкого скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Нп. Віджени коров у череду, а овечок і телят у ватагу. Чуб. II. 529. 3) Стая. Вовків ціла ватага. Грин. I. 163. *4) Старший рабочий, десятник, об'ездчик. Хот. Нік. Ум. Вата́жка.
Ватагува́ння, ня, с. Бытие ватаго́м.
Ватагува́ти, гу́ю, єш, гл. Быть ватаго́м. Шух. I. 218.
Вата́жжя, жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Вата́жити, жу, жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать. Уман. III. 149.
Вата́житися, жуся, жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.
Вата́жка, ки, ж. 1) Ум. от вата́га. 2) = Вата́г 1. Рудч. Чп. 101.
Вата́жко, ка, м. = Ватажо́к. ЗОЮР. I. 132.
Ватажкува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть предводителем, атаманом, старшим. Желех. См. Вата́жити.
Вата́жний, ного, м. = Ватажо́к. Желех.
Вата́жник, ка, м. Пастух овец. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Ватажникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть овечьим пастухом.
