звание медведя у гуцулов. Шух. I. 22. *3) Значительный. Вели́ке цабе́. О человеке: большая шишка. Сл. Нік.
Вели́кість, кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. I. 479. 2) Большое количество.
Ве́лико, нар. Очень; сильно; много. На свого сина велико сердився. ЗОЮР. II. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна… велико здібна. К. ХП. 16. Ум. Вели́чко.
Великово́їн, на, м. Великий воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Великово́їнний, а, е. Тот, кто великий воитель. Іван великовоїнний за 'дним махом-побивахом сто душ побиває. Рудч. Ск. II. 185.
Великовче́ний, а, е. Многоученый. Левиц. Пов. 93.
Великогрі́шниця, ці, ж. Большая грешница. Замолоду ся жінка великогрішниця була: дитину свою занапастила. Змиев. у.
Вели́кодень, дня, м. = Вели́кдень. Завтра пресвітле Христове воскресение, день-Великодень. АД. I. 234.
*Великодний, а, е = Велико́дній. Великодними святками. Великодна паска. Крим.
Велико́дній, я, є. Пасхальный. Маруся у великодню суботу сама вчинила паску. Кв. I. 67. Велико́дні свя́та, святки́. Светлый праздник, светлая неделя.
Великоду́шний, а, е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
*Великоземе́лля, ля, с. Многоземелье. Сл. Яворн.
*Великоземе́льний, а, е. Многоземельный. Сл. Яворн.
Великолі́тній, я, є. Многолетний. Дерева великолітні. Шевч. 436.
*Великолю́дний, а, е = Велелю́дний.
Великомо́вний, а, е. Многоречивый. Не великомовна була… усе мовчки. МВ. II. 34.
Великомо́вність, ности, ж. Многоречивость. Желех.
Великомо́жний, а, е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Великому́ченик, ка, м. Великомученик. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Великому́чениця, ці, ж. Великомученица. Шевч. 439.
Великоро́дний, а, е. Высокородный. Княгиня великородна. МВ. (О. 1862. III. 39).
Великорозу́мний, а, е. Очень умный. Ти вже в нас великорозумний. Левиц. КС. 27. Сим. 230.
Великосві́тній, я, є. Аристократический, принадлежащий к высшему свету. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. ХП. 122.
Великотерпля́чий, а, е. Многотерпеливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
*Ве́лит = Ве́лет, та.
Ве́лич, чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий: дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Константиногр. у.
*Велича́йко, ка, м. Хвастун. Сл. Дубр.
*Велича́льний, а, е. Хвалебный. Сл. Яворн.
*Велича́ння, ня, с. Чванство. Сл. Яворн.
Велича́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться с уважением; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Велича́тися, ча́юся, єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Величе́зний, величе́нний, а, е. Огромный, большущий. Желех.
Величе́нький, а, е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
