ему. Люде хотіли бога злякать та і сховались під місток. От тіки бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.
Ве́кати, каю, єш, гл. 1) Издавать звук: ве. Желех. 2) Выражать отвращение. 3) Рвать, иметь рвоту.
Веке́лия, лиї, ж. Трут. Шух. I. 191. См. Ваке́лія.
Ве́кнути, ну, неш, гл. Издать звук: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Ве́ксель, ля, м. Вексель. Векселя не дав. Г. Барв. 318.
*Веле́бно, нар. Повелительно. Сказав йому велебно. Олесь.
Вележи́рувати, рую, єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
*Велелі́пний, на, не. Велелепный, великолепный. Ночі йому минали за бенькетами по велеліпних віллах. Кон.
Велелю́дний, а, е. Многолюдный. Да вознесут його в громаді велелюдній. К. Псал. 251.
Велелю́дно, нар. Многолюдно.
*Велемо́вний, а, е. Многоречивый. Сл. Нік.
Велему́дрий, а, е. Весьма мудрый.
Велему́дро, нар. Весьма мудро.
Велерічи́вий, а, е. Многоречивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Ве́лет, та, м. = Ве́летень. Уман. I. 68.
Велете́нський, а, е. Исполинский, гигантский. Уман. I. 68.
Ве́летень, тня, м. Великан, исполин, гигант. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Ве́летів, това, ве. Принадлежащий великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Ве́лий, а, е = Вели́кий. Свята твоя дорога, боже! хто велий, яко ти, на світі. К. Псал. 175.
Вели́к, ка, ке = Вели́кий. Велик пень, та дурень. Ном. № 6341.
Велика́нський, а, е. Огромный. Батенькові подарунок великанське сито. Гол. III. 465.
Вели́кдень, кодня, м. Светлое воскресенье. Не к різдву йде, а к великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518. Рахма́нський вели́кдень. По народн. поверьям, светлый праздник легендарных людей рахманов, которые празднуют его в тот день, когда доплывут к ним пущенные в страстные четверг или субботу скорлупы пасхальных яиц, а это бывает на преполовение. Ном. № 299. Руса́лчин вели́кдень. Четверг троицких праздников, когда, по поверью, празднуют русалки. ХС. I. 76. *Но́вський вели́кдень, мертве́цький великдень, см. под словом Но́вський.
Вели́кий, а, е. 1) Большой; великий. Як світ великий, так різне на нім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. Вели́кого сто́їти. Много стоить; много значить. Вели́ка доро́га. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Нп. Вели́ка голова́. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. Вели́кий Луг. Так называлась у запорожцев низменность по левой стороне Днепра, ниже о. Хортицы, от устья реки Мокрой Московки до первого впадения в Днепр р. Конки, покрытая огромным вековым лесом, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаков. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. Вели́кий піст. Великий пост. Ном. № 6410. Вели́кий понеді́лок, вівто́рок и пр. Страстной понедельник, вторник и т. д. Ном. № 11567. Вели́ка Руїна. Период в истории правобережной Украины между 1672 и 1678 г. Вели́кий час. Продолжительное время. Не за вели́кий час. В короткое время. Вели́кого колі́на, вели́кої руки́. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. *— лі́тера. Прописная буква. Сл. Нік. 2) Рослый, высокий. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) На-
