Вешня́к, ка́, м. Водяная мельница, действующая только в половодье. Левч. 70.
Ве́штання, ня, с. Хождение туда и сюда, шатание. Котл. Ен. V. 67.
Ве́штатися, таюся, єшся, гл. Ходить везде, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. М. Пр. 40.
Вж… См. Уж…
Вз… См. Уз…
*Вза́дгузь, нар. Вспять, назад. Живок… по старинній привичці свого роду писав взадгузь. Франко.
Ви, мест. Вы. Як ви нам, так і ми вам. Ном. № 7220.
Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (детей о повитухе). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерством.
Ви́бава, ви, ж. Уничтожение, истребление. Уман. I. 317.
Ви́бавити, ся. См. Вибавля́ти, ся.
Вибавле́ння, ня, с. = Ви́бава. Левч. 55.
Вибавля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́бавити, влю, виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. Рудч. Ск. I. 73. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Ном. № 1313. Він вибавляв кукіль з жита. Борз. у. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить. Грин. III. 408.
Вибавля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́бавитися, влюся, вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
*Виба́гли́вий, а, е. 1) Изобретательный, забавный, веселый. 2) Требовательный, взыскательный. 3) Изысканный, утонченный. Сл. Нік. *— смак. Требовательный, утонченный вкус.
Ви́байкуватися, куюся, єшся, гл. Выплыть из воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став. МВ. III. 50.
Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговором, беседой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.
Ви́балакатися, каюся, єшся, гл. Наговориться, сказав все, что хотел, *выговориться, высказаться. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Ви́балок, лку, м. Отроги оврага, степной ба́лки.
*Вибалушува́ти, шу́ю, єш, сов. в. ви́балушити, шу, шиш. Таращить, вытаращить (глаза). Сл. Нік.
Ви́бандилити, лю, лиш, гл. — кишки́. Выпотрошить, вынуть кишки.
Ви́бандурити, рю, риш, гл. Выпотрошить. О. 1862. II. 63.
Ви́банити, ню, ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Ви́банітувати, тую, єш, гл. Выбранить. Вибанітував на всі боки. Ном. № 3804.
Ви́батожити, жу, жиш, гл. Отстегать кнутом.
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Вибача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́бачити, чу, чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і бог вибачає. Ном. № 11374. *— кому́, що, на чому́. Сл. Нік. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибача́йте на сім сло́ві. Извините за выражение, с позволения сказать.
Вибаче́ння, ня, с. Извинение. Левиц. I. 335.
Ви́бачити. См. Вибача́ти.
*Виба́чли́вий, а, е = Виба́чний.
Виба́чний, а, е. Извиняющий, прощающий. Бу́дьте виба́чні. Извините, простите. Вх. Лем. 397.
Ви́баяти, баю, єш, гл. Выболтать, рассказать. Що бають, то вибають. Ном. № 7810.
Ви́бевкати, каю, єш, гл. Проболтаться.
Ви́бейкатися, каюся, єшся, гл. Выбраться из грязи, болота.
Ви́бекати, каю, єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
