Ви́бійка, ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. I. 21. Вас. 192.
*Вибі́йник, ка, м. Набойщик. Сл. Нік.
Вибійча́ний, а, е. Из набивной ткани. Сорочка на йому чорна, штани вибійчані. Мир. ХРВ. 11.
Ви́білити. См. Вибіля́ти.
*Вибі́лювати, ся, люю, ся, еш, ся, сов. в. ви́білити, ся, лю, ся, лиш, ся. Не вибілюйся так, бо сороки вхоплять — подумають, що сир (жарт). Крим.
Вибіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́білити, лю, лиш, гл. Делать белым, белить, выбелить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.
Ви́бір, бору, м. 1) Выбор. На вибір дають, на людськую волю: хоч утопись, хоч так загинь. МВ. (О. 1862. III. 74). А в лиски-лиски новий двір, чотирі дочки на вибір. Рудч. Ск. II. 5. 2) Мн. Вибо́ри. Выборы. *3) Избрание. Ви́бір тво́рів. Избранные сочинения. Сл. Нік. *На ви́бір найлу́ччий. Отборный. Крим.
Вибіра́ння, ня, с. 1) Сборы. Попівське вибірання, а жидівське зараз, — то все їдно. Ном. № 8066. 2) Выбирание, выбор, избирание. Ум. Вибіра́ннячко. Грин. III. 549.
Вибіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́брати, беру, реш, гл. 1) Избирать, избрать, выбирать, выбрать. Не мені бути вашим ватажком, вибірайте собі иншого. Стор. М. Пр. 117. Вибірає злу дорогу. К. Псал. 84. Вибірай, голубко, котрий милий тобі. Мет. 108. 2) Выбирать, выбрать, исчерпывать, исчерпать. Ой у броду беру воду, не виберу до дна. Мет. 50. Виправки та походи силу з його усю вибрали. МВ. II. 15. 3) Выбирать, выбрать, отделять, отделить, вынимать, вынуть. Кукіль з пшениці вибірати. Ном. № 906. Пора вже її (картоплю) вибірати з землі. Рудч. Ск. I. 52. Пиріжечки вибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Бодай дідько очі вибрав. Ном. № 13171. Хоч йому зуби вибери. Ном. № 11757. — не́вода. Вытягивать, вытянуть, вынимать, вынуть невод из воды. Вас. 186. 4) — живі́т. Давить, мять живот с целью лечения. Ворожка вибірає живіт.
Вибіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́братися, беруся, решся, гл. 1) Собираться, собраться (в дорогу), выезжать, выехать, выбраться, отправиться. Вибірається, як за море стріляти. Ном. № 10963. Не мила й гостина, коли з дому з сваркою вибірається. Ном. № 11949. На превелику силу вибрались із Київа. Стор. I. 156. Треба нам зарання вибраться, щоб ще загоді доплить до Капулівки. Стор. II. 115. 2) Взбираться, взобраться, взлезть. Вибрався на уступ. Стор. I. 120. Вибравшись на середину сухого гілля, примостився як-раз над кобзою. Стор. М. Пр. 107. 3) Выходить, выйти, случаться, случиться, попадаться, попасться, найтися. Господи, що за красива дівчина з неї вибралася. Федьк. Як вибереться літом день гарячий, душний, то й згадаю собі те прощання наше. МВ. II. 14. Як тільки було вибереться у його слободна година. Сим. 199.
Ви́бірки, мн. 1) Остатки, брак. Нема чого й купувать, там самі вибірки. 2) Переборчивость, привередливость. За вибірки дасть бог витрибки. Ном. № 4619.
Ви́біснуватися, нуюся, єшся, гл. Перебесноваться.
Ви́благати, гаю, єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
*Ви́блиск, ку, м. 1) Отблеск. 2) Вспышка. Сл. Дубр. З ви́блиском. Блестяще. Деякі (екзамени) він поздавав навіть з виблиском. Крим.
Вибли́скувати, кую, єш и вибли́скуватися, куюся, єшся, гл. Сверкать, светить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. I. 163.
Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потом дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.
Вибльо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́блювати, люю, єш, гл. Рвать, вырвать (о рвоте). Аф. 323.
Ви́бовтати, ся. См. Вибо́втувати, ся.
Вибо́втування, ня, с. Выплескивание.
