Вибо́втувати, тую, єш, сов. в. ви́бовтати, таю, єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вибо́втуватися, туюся, єшся, сов. в. ви́бовтатися, таюся, єшся, гл. 1) Выплескиваться, выплескаться, разболтаться. 2) Выплывать, выплыть с трудом.
Вибо́їна, ни, ж. Ухаб, углубление на дороге. Желех. См. Ви́бій 1.
Вибо́їстий, а, е. Ухабистый. Вибоїста дорога. Желех.
Ви́боліти, лю, лиш, гл. Переболеть, отболеть. Колиб вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
*Вибо́рець, рця, м. Избиратель, выборщик. Сл. Нік.
Виборни́й, а, е. 1) Отменный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. I. 81. 2) и ви́борний = Виборо́вий. *Ви́бо́рне товари́ство. Избранное общество. Сл. Нік.
Виборо́вий, а, е. Выборный. Башт. 91.
Ви́борсатися, саюся, єшся, гл. Выпутаться, выбраться. У таке вскочив, що насилу виборсався. О. 1862. VI. 95.
*Ви́борчий, а, е. Изобретательный. Сл. Нік.
*Вибо́рювати, рюю, єш, гл., сов. в. ви́бороти. Добиваться путем борьбы. Сл. Яворн.
Вибра́нець, нця, м. 1) Избранник. 2) Рекрут. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. I. 201. Ум. Вибра́нчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. I. 134.
Ви́брати, ся. 1) См. Вибіра́ти, ся. *2) Выклевать. Гиндики кинулися на півня і вибрали йому очі. Крим.
*Вибре́нькувати, кую, єш, сов. в. ви́бренькати, каю, єш. 1) Бренчать, плохо играть. 2) Позванивать, постукивать. Чути було… вибренькували ложками. Лепкий.
Вибрехати, ся. См. Вибріхувати, ся.
Ви́брик, ку, м. 1) Скачок, прыжок (о животных). Ви́бриком. В припрыжку, отбрасывая задние ноги. Як підемо було вибриком на гору. Сим. 200. 2) Капризная выходка.
Вибри́кувати, кую, єш, гл. 1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253. 2) Резвиться, шалить (о детях). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Вибрі́хувати, хую, єш, сов. в. ви́брехати, шу, шеш, гл. 1) Ложью, обманом приобретать, приобресть. (Циган) що вибреше, що вимота, то те й його. Рудч. Ск. II. 190. 2) Выдумывать, выдумать небылицы. Глузує над людьми, базіка, вибріхує таке, що на, неначе пані превелика. Гліб. 47.
Вибрі́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. ви́брехатися, шуся, шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти из неловкого положения при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся. Ном. № 6797.
Ви́бродити, джу, диш, гл. Исходить, бродя. Все море вибродив. ЗОЮР. II. 69.
Ви́бростити, рощу, стиш, гл. Дать отросток. Вх. Лем. 397.
Ви́брудок, дка, м. 1) Грязный осадок. Желех. 2) Очень ранний выкидыш, embrio.
Вибря́зкувати, кую, єш, гл. Бряцать. Желех.
Вибува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́бути, буду, деш, гл. Пробывать, пробыть, прожить определенное время. В його ніхто не вибуде. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то добрий, що в злого. Ном. № 10361.
*Ви́будований, а, е. Выстроенный, воздвигнутый. Сл. Дубр.
Вибудо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́будувати, дую, єш, гл. Выстраивать, выстроить (здание). Світлицю навпроти старої хати я собі вибудував. О. 1861. IV. 153.
Вибудо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. ви́будуватися, дуюся, єшся, гл. Выстраиваться, выстроиться (о здании). За одну ніч вибудувався такий дім. Грин. II. 247.
Ви́бузувати, зую, єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то й шию зверне.
Ви́буркнути, ну, неш, гл. Пробормотать.
