пець коло дівки та й ся випитує. Гол. I. 252.
Випиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́пхати, хаю, єш и ви́пхнути, ну, неш, гл. 1) Выталкивать, вытолкнуть, вытеснять, вытеснить. Випихали з хати матір. Левиц. I. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. *2) Набивать чучело.
Випи́хач, ча, м. Выталкивающий, изгоняющий. Старику говорили о его детях: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. у.
Ви́підпідьомкатися, каюся, єшся, гл. О перепелке: научиться хорошо кричать. Встречено в скороговорке: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась. Грин. I. 238.
Випіка́ння, ня, с. 1) Выжигание. — оче́й. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей. Г. Барв. 441. *2) Выпечка (хлеба). Сл. Нік.
Випіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́пекти, чу, чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. Випіка́ти о́чі. Переносно: колоть глаза. Левиц. I. 368.
Випіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́пектися, чуся, чешся, гл. 1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається. Нп. 2) Выжигаться, выжечься.
Випіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́перти, пру, преш, гл. 1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух. Ном. № 8110. 2) Вытеснять, вытеснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Мир. Пов. I. 172. Я думав, що з його й душу випре сю ніч. Миуск. окр.
Випіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́пертися, пруся, прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылезть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. Чи воно́ вже ви́перлося з півдня? Перешло-ли уже за полдень? Харьк. г.
*Ви́піритися, рюся, решся, гл. Опериться, вырасти. Це справжній орлик, з нього колись може випіриться орел. Лепкий.
Ви́пірнути, ну, неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
*Ви́плав, ва, м. Выкидыш. Сл. Нік.
Ви́плавати, ваю, єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном., стр. 293, № 98.
Випла́кувати, кую, єш, сов. в. ви́плакати, чу, чеш, гл. Выплакивать, выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Випла́куватися, куюся, єшся, сов. в. ви́плакатися, чуся, чешся, гл. Выплакиваться, выплакаться, наплакаться. От, виплакавшись добре за своїм чоловіком, і пішла додому. Рудч. Ск. II. 146.
Ви́плат, ту, м. 1) Уплата, выплата. На виплат гроші роскладати. О. 1862. VII. 88. *2) Выплачивание частями, погашение. Там, на Амурі, кажуть, дають землю на виплат. Крим.
Ви́платити, ся. См. Випла́чувати, ся.
Випла́чувати, чую, єш, сов. в. ви́платити, чу, тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили. МВ. (О. 1862. III. 36).
Випла́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́платитися, чуся, тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долг. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться. ЗОЮР. I. 285.
Ви́плекати, каю, єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Нп.
Ви́плескати. См. Виплі́скувати.
Ви́плеснути. См. Виплі́скувати.
Ви́плести. См. Випліта́ти.
Ви́плив, ву, м. 1) Истечение, излияние. 2) Исток. Желех.
Виплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́пливти и ви́плисти, пливу, веш, гл. 1) Выплывать, выплыть. Випливає з во-
