*Ви́різьблення, ня, с. Выработка рельефа, скульптуры. Сл. Тутк.
*Вирі́зьблювання, ня, ср. Высекание, инкрустирование. Сл. Нік.
Ви́рій, рію, м. Теплые страны, куда птицы улетают на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Стор. МПр. 167. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла. Мет. 211.
Виріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́ректи, речу, чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій… вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Виріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. ви́ректися, чуся, чешся, гл. — кого́. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться от кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Ви́ріст, росту, м. 1) Выростание. До ви́росту. Пока выростет. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. Су́кня на ви́ріст. Просторное, длинное платье. 2) Рост. МВ. II. 15. На виріст не високий. Ном. № 8615.
Вирла́тий, а, е. О глазах: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Вирла́ч, ча́, м. Пучеглазый человек.
*Ви́рлиця, ці, ж. Турбина. Сл. Дубр.
Ви́рло, ла, с. 1) Дышло конного привода. 2) Длинный рычаг, которым поворачивают ветряные мельницы. Рк. Левиц. 3) Отверстие. Комін і грубка — се були чорні вирла в печищі. Г. Барв. 20. *4) Зев, пасть. 20. 5) Мн. Ви́рла. Глаза на выкате.
Вирлоо́кий, а, е. Пучеглазый.
Ви́робити, ся. См. Виробля́ти, ся.
Ви́робка, ки, ж. = Ви́ріб 1. Золоті й срібні виробки. Мир. ХРВ. 68.
Вироблі́ння, ня, с. См. Виробля́ння. Шух. I. 216.
Виро́блювати, люю, єш, гл. = Виробля́ти. О. 1861. IX. 179.
Виробля́ння, ня, с., у гуцул. виро́бління. 1) Выделка. Шух. I. 216. 2) Выработка, обработка. Шух. I. 260. 3) Зарабатывание. 4) Проделывание.
Виробля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́робити, блю, биш, гл. 1) Выделывать, выделать, делать. У Батурині сірі сукна виробляють. Черниг. у. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! Грин. III. 501. 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отделать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65. Чесним потом виробляти із неволі волю. О. 1862. X. 31. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. Шевч. (О. 1861. X. 12). У гуцулов-гончаров виробля́ти гли́ну — мешать руками, окончательно ее размягчая и делая готовой для работы. Шух. I. 260. 3) Срабатывать, сработать известное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Грин. II. 73. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. Мир. ХРВ. 51. 4) — си́лу. Истрачивать, истратить на работе силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. Грин. III. 556. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. Змиев. у. О земле: истощать, истощить частыми посевами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать известное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, що я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. Мнж. 72. 7) Выделывать, проделывать, проделать. Хто ж се виробля? Св. Л. 50. Оттаке-то людям горе чума виробляла. Шевч. 545.
Виробля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́робитися, блюся, бишся, гл. 1) Выделываться, выделаться. 2) Вырабатываться, выработаться; обрабатываться, обработаться. 3) Истощаться, обессилеть от работы. Виробився чоловік. Змиев. у.
*Виробни́цтво, ва, с. Производство. Для збільшення виробництва необхідно замінити ручну виробку на механізовану. Тех. Вісті.
*Виробни́чий, а, е. Производственный. — план. Производственный план. Пр. Пр.
Вироб'яки́, кі́в, м. мн. Род кожаных лаптей. Шух. I. 120.
