Ви́шпувати, пую, єш, гл. Высказать (охотничий термин). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Ви́шпурити, рю, риш, гл. Выбросить, вышвырнуть. Вх. Лем. 395.
Ви́штапувати, пую, єш, гл. 1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок? Харьк. 2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ви́штатуватися, туюся, єшся, гл. Вырядиться, нарядиться. Св. Л. 168.
Ви́штирити, рю, риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
*Вишто́вхувати, хую, єш, сов. в. ви́штовхати, хаю, єш, гл. Выталкивать, вытолкать.
Виштри́кувати, кую, єш, соб. в. виштри́кнути, ну, неш, гл. Выкалывать, выколоть. Вночі я боюсь ока де-небудь виштрикнути. Мнж. 147.
Ви́штурити, рю, риш, гл. = Ви́штирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Ви́штуркати, каю, єш, гл. 1) = Ви́штрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
*Вишту́рхувати, хую, єш, сов. в. ви́штурхати, хаю, єш, гл. Вытолкать, выгнать в-зашей. Нехай-но приїде — я її виштурхаю. Крим.
*Ви́шуканий, а, е. 1) Выисканный. 2) Изысканный. 3) Вычурный. Пан писар з вишуканими рухами оповів Тиховичеві, що він помічає у вині щось. Коцюб.
Ви́шукати. См. Вишу́кувати.
*Ви́шуки, ків, м. мн. Изыскания. Сл. Тутк.
*Вишу́кування, ня, с. Выискивание. Сл. Тутк.
Вишу́кувати, кую, єш, сов. в. ви́шукати, каю, єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. К. Іов. 88. Зілля всякі вишукує. МВ. II. 8.
*Ви́шуміти, млю, миш, гл. 1) О хмеле: выветриться. Від тої вашої чорної «кагди», — казав світліший, — хміль мені з голови вишумів. Лепкий. 2) Ви́шуміти хло́пцем. Бурно провести молодость. Вишумів хлопцем, а тепер людський біль не дає розкоші його широкій душі. Лепкий.
Ви́щати, щаю, єш, гл. Делаться выше.
Вища́ти, щу́, щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Ви́ще, нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313.
Вищебе́тувати, тую, єш, сов. в. ви́щебетати, бечу, чиш, гл. *1) О птицах: петь, выщебетать. Сл. Нік. 2) Выболтать, высказать неосторожно.
Ви́щедрувати, рую, єш, гл. Получить за пение щедрі́вок.
Ви́щезати, ваю, єш и ви́щезнути, ну, неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. III. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
*Ви́щерб, бу, м. Зазубрина, ущелье. Сл. Тутк.
Ви́щербити, блю, биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила. Харьк.
Ви́щербитися, блюся, бишся, гл. 1) Зазубриться, получить щербину. 2) Выйти из ряда, из числа. Тепер уже всі будемо за вас. — А може й не всі, може хто перейде на другий бік? — Ні, вже не вищербиться більш ні один. Екатериносл. г. (Залюбовск.).
*Ви́щерблення, ня, с. Зазубривание. Сл. Тутк.
Ви́щий, а, е. Высший. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого. Ном. № 981.
Ви́щик, ка, м. Род клейма в виде вырезки на ухе овцы. Черк. у., Екатериносл. г. Мнж. 182.
Ви́щикнути, ну, неш, гл. 1) Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищикнув листок, прийшла Ілля — вищикнула два. Ном. № 468. *2) Вырезать ножницами, перочинным ножом в момент закрывания. Чого пальця завязали? — Трохи пучки вищикнув складаним ножиком. Пир. у. Конон.
Ви́щипати. См. Вищи́пувати.
