Вищи́пувати, пую, єш, сов. в. ви́щипати, паю (плю), паєш, гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Ви́щирити. См. Вищиря́ти.
Вищиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́щирити, рю, риш, гл. = Вишкіря́ти, ви́шкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Ви́щість, щости, ж. 1) Высшее положение, более высокое положение. 2) Превосходство. Желех.
Ви́яв, ву, м. Проявление, обнаружение. Желех.
Ви́ява, ви, ж. 1) = Ви́яв. МВ. III. 9. 2) Открытие, обнаружение.
Ви́явити, ся. См. Виявля́ти, ся.
Вия́влювати, люю, єш, гл. = Виявля́ти. Радощів своїх нікому не виявлює. Г. Барв. 454. Пишучи у Київ у такім гарячім тоні, я виявлював себе аж надто виразно. К. ХП. 11.
Виявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́явити, влю, виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559.
Виявля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́явитися, влюся, вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, открываться, открыться, появляться, появиться, показываться, показаться. Ось як виявлялась ся загадка. Стор. Кодацький поріг виявився, а то не було його видно. Стор. II. 120. Він виявивсь народу. К. Псал. 197. На вулиці чорна свита виявилась одна й друга, замигтіли платки, намітки… йшли люде до церкви. МВ. (О. 1862. I. 91).
*Виявни́к, ка́, м. Обличитель. Він у нас виявник: нехай писар або старшина щось прошпетять, — він зараз виведе на чисту воду. Крим.
*Ви́явок, вку, м. Проявление, обнаружение, открытие. Н.-Лев.
Ви́язичити, чу, чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
*Ви́ямчити, чу, чиш, гл. Углубить. Сл. Тутк.
Ви́ярок, рку, м. Лощинка, неглубокий овраг. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Новомоск. у. (Залюбовск.). Ум. Ви́ярочок.
Виясне́ння, ня, с. Раз'яснение, пояснение.
Ви́яснити, ся. См. Виясня́ти, ся.
Виясня́ти, ня́ю, єш, сов. в. ви́яснити, ню, ниш, гл. 1) Выяснять, выяснить, раз'яснять, раз'яснить, пояснять, пояснить. 2) Вычищать, вычистить; сделать светлым, блестящим. Вияснила п'ятака. Мнж. 97. Виясни добре стремена та й їздь тоді верхи. Черк. у. Візьми мітлу та мети, виясни хорошенько місяць: бач, як насупило. Шевч. 297.
Виясня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. ви́яснитися, нюся, нишся, гл. 1) Проясняться, проясниться, посветлеть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове. Г. Барв. 154. 2) Ви́ясниться. Прояснится (о погоде). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило. Ном. № 5494.
Віблє́к, ка, м. (= Вібля́к). Бревно круглое, годное для постройки. Шух. I. 88. См. Ви́бель.
Ві́блий, а, е. Круглый, цилиндрический. Шух. I. 88. Ві́блий обру́ч — обруч из цельного нерасщепленного надвое древесного ствола. Шух. I. 250. Ві́бла ха́та. Хата из круглых бревен. Шух. I. 89.
Віва́т = Вива́т.
Віве́риця, ці, ж. Белка. Гал.
Ві́всик, ка, м. = Вівсю́г. Вх. Зн. 7.
Вівси́на, ни, ж. Зерно овса (одно).
Ві́всище, ща, и *вівсисько, ка, с. Поле, с которого снят овес. Вас. 196.
Вівсю́г, га́, м. и вівсюга, ги, ж. Раст. Avena fatua L. ЗЮЗО. I. 113. Вх. Пч. I. 9.
Вівсюгува́тий, а, е. Заросший вівсюго́м (о земле).
Вівся́ний, а, е. 1) Овсяный. *2) О лошади: кормленная, получающая овес, Панські коні вівсяні, ними враз будеш, а нашими кропив'яними доки добрьохаєшся. Пир. у., Конон.
Вівся́ник, ка, м. 1) Овсяный хлеб. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Название лошади в загадке. Прибігли штрики-брики, ухватили дал-
