ду-балду, почули м'якинники, казали гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.
Вівся́ниця, ці, ж. Овсяная солома. Сим. 153.
Вівся́нка, ки. 1) = Вівся́ниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Ві́втарик, ка, м. Ум. от ві́втарь.
Ві́втарний, а, е. Олтарный.
Ві́втарь, ря, м. Олтарь. Боятися попа та в вівтарь не йти. Ном. № 4232. Коли вівтару служиш, з вівтаря й живися. Ном. № 10422. Ум. Ві́втарик. Аф. 315.
Вівто́рок, рка, м. Вторник. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули. Макс.
Вівця́, ці́, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) Мн. Род детской игры. Ив. 59. Ум. Ове́чка, ове́ченька, ове́чечка. Женуть воли із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Вівчаре́нко, ка, м. Сын пастуха овец. Аф. 315.
Вівча́рик, ка, м. 1) Ум. от вівча́рь. 2) Род игры на свирели. 3) Бекас. Закигикала над ними чайка… висвистував вівчарик. Стор. I. 126.
Вівча́рити, рю, риш, гл. Быть пастухом овец, пасти овец. Гол. II. 456. Шух. I. 201.
Вівчари́ха, хи, ж. Жена пастуха овец. Аф. 315.
Вівчарі́вна, ни, ж. Дочь пастуха овец. Аф. 315.
*Вівча́рня, ні, ж. = Коша́ра.
Вівча́рський, а, е. Принадлежащий пастуху овец. Аф. 315.
Вівчарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Вівча́рити. Шух. I. 53.
Вівча́рь, ря́, м. Пастух овец. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. Вівча́рик.
Ві́вчий, а, е. Овечий. Вх. Лем. 425.
Вігра́н, на, м. Орган. Гордий пан сидить, в віграни грає, в віграни грає, красно співає. Гол. II. 65.
Від, од, пред. От. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Єв. Л. I. 2. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Нп. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Г. Барв. 172. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и т. д. Грин. III. 386. Родительный падеж с від при страдательном причастии переводится по-русски творительным падежом. Земля від бога зроблена. (Стрижев.). Був спокушуваний од сатани. Єв. М. I. 13. Употребляется від для образования сравнит. степени и тогда совсем не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Котл. НП. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Ном. № 2039. Од моєї Ганнусеньки кращої немає. Грин. III. 201. *Від се́бе відбіга́ли. Отличались, разнились друг от друга. Віком вони далеко не відбігали від себе… Лепкий. Від діте́й. С детства. Ми ж давні знайомі, від дітей. Лепкий. Від чо́го. Для чего, зачем. Так можеш порахуватися з ним, від чого ж у козака шабля. Лепкий. Від до́вгих літ. Давно; много лет. Марія Магдалина Мазепина була від довгих літ ігуменею. Лепкий.
Ві́да, ди, ж. Весть, слух. Хто тобі сказав? — Посилала я сороку білобоку, а вона мені принесла дві віди під правим крильцем: одну про Данила, а другу про Кирила. МВ. I. 89.
Віда́в, віда́й, нар. Вероятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. I. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. I. 103.
Ві́дання, ня, с. 1) Знание. Левч. 48. 2) Известие, весть. Ум. Ві́даннячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. I. 176.
Ві́дати, даю, єш, (вім, віси́, вість), гл. Знать, ведать. Не вім, за що їм так довіря князь. Стор. МПр. 97. Ніхто того не відає, як хто обідає. Ном. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду. Мет.
Відбабува́ти, бу́ю, єш, гл. Окончить практику (об акушерке). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Відба́вити, ся. См. Відбавля́ти, ся.
