отойти (об окоченевших или отмороженных частях тела).
Відкля́стися, кляну́ся, не́шся, гл. Отпереться от чего с клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
Відкозакува́ти, ку́ю, єш, гл. Окончить козачествовать. Запорожці… відкозакувавши в Січі, позаводились жінками та дітьми. Стор. МПр. 152.
Відко́ли, нар. 1) С каких пор. Відколи пішов, та й нема. Рудч. Ск. II. 35. 2) С тех пор, как. Ще не чула, одколи живу на світі. Левиц. Пов. 341. *— світ. От сотворения мира. — живу́. Сколько живу. Сл. Нік.
Відколи́шній, я, є. Очень давний.
Відколо́ти. См. Відко́лювати.
Відколу́плювати, люю, єш, відколу́пувати, пую, єш, сов. в. відколупа́ти, па́ю, єш, гл. Отковыривать, отковырять. Одколупали грудку (каші). Грин. I. 33.
Відколу́пувати. См. Відколуплювати.
Відко́лювати, люю, єш, сов. в. відколо́ти, лю́, лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Відколядува́ти, ду́ю, єш, гл. Окончить колядува́ння. МУЕ. III. 57.
Відкопати, ся. См. Відко́пувати, ся.
Відкопи́лювати, люю, єш, сов. в. відкопи́лити, лю, лиш, гл. Оттопыривать, оттопырить (о губе). Оце! відкопилив губу! Васильк. у.
Відко́пування, ня, с. Откапывание.
Відко́пувати, пую, єш, сов. в. відкопа́ти, па́ю, єш, гл. Откапывать, откопать. Щоб ці гроші відкопали такі руки, які закопали. Чуб. I. 98.
Відко́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. відкопа́тися, па́юся, єшся, гл. Откапываться, откопаться.
*Відкорко́вувати, вую, єш, сов. в. відкоркува́ти, кую, єш, гл. Откупоривать, откупорить, вытягивать пробку. Сл. Нік.
Відкоси́ти. См. Відко́шувати.
Відкоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Окончить косьбу.
*Відко́тистий, а, е. Отложной. Відкотистий комір. Крим.
Відко́чувати, чую, єш, сов. в. відкоти́ти, кочу́, тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. I. 33.
Відкочува́ти, чу́ю, єш, гл. Откочевать. Татаре… одкочували собі геть у… степи. К. Хмельн. 13.
Відко́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. відкоти́тися, кочу́ся, тишся, гл. Откатываться, откатиться. Яблучко від яблуньки не відкотиться. Ном. № 9304.
Відко́шувати, шую, єш, сов. в. відкоси́ти, шу́, сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долг.
Відкрада́тися, да́юся, єшся, сов. в. відкра́стися, дуся, дешся, гл. Уходить, уйти украдкой. Мене мати лає, гулять не пускає, ой я відкрадуся да й нагуляюся. Чуб. V. 542.
Відкра́ювати, кра́юю, єш, сов. в. відкра́яти, кра́ю, єш, гл. Отрезывать, отрезать. Соро́чку відкра́яти. Отрезать полотна на сорочку. Левиц. КС. 60.
*Відкре́слювати, люю, єш, сов. в. відкре́слити, лю, лиш, гл. Отчеркивать, отчеркнуть, очерчивать, очертить. Сл. Нік.
Відкрива́ння, ня, с. Открывание.
Відкрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відкри́ти, кри́ю, єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Нп. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Відкрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. відкри́тися, кри́юся, єшся, гл. Открываться, открыться.
*Відкри́тий, а, е. Открытый, откровенный. Сл. Нік.
Відкриття́, тя́, с. 1) Откровение. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба. К. ХП. 12. *2) Открытие. Це спонукало наше товариство поспішити з відкриттям власного дому, що, нарешті, й сталося в серпні місяці. Д. Дорошенко.
Відкри́шувати, шую, єш, сов. в. відкриши́ти, шу́, шиш, гл. Открашивать, открошить.
Відкри́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. відкриши́тися, шу́ся, шишся, гл. Открашиваться, открошиться.
Відкру́чувати, чую, єш, сов. в. відкрути́ти, чу́, тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не від-
