масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Воюва́ти, вою́ю, єш, гл. Воевать. Коли б, боже, воювати, щоб шаблюки не виймати. Ном. № 4636. Яким мечем воював, таким і поліг. Ном. № 7085. Мене хочуть воювати. Рудч. Ск. II. 10. Царь царя потугою воює. К. Бай. 26.
Воюва́тися, вою́юся, єшся, гл. 1) Воевать. Турецький цару, виїдь на войну, воюватися, муштруватися. Мет. 2) Драться. Приходить до неї та й каже їй: ну що, ходім, бабо, воюваться. Рудч. Ск. I. 53.
Воювни́к, ка́, м. = Войовни́к. К. ХП. 58. К. ЦН. 159.
Воювни́чий, а, е = Войовни́чий. К. ЦН. 157.
Воя́к, ка́ и воя́ка, ки, м. Воин. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. Нп. Ум. Воя́ченько.
Воя́цький, а, е. Воинский, солдатский. Желех.
Воя́ченько, ка, м. Ум. от воя́к.
Воя́чка, ки, ж. Воительница.
Вп.... См. Уп.... Кроме нижепомещенных слов.
*Впере́кидь, нар. Кувырком.
*Вплив, ву, м. Влияние, воздействие. Сл. Нік.
*Впорядкува́ння, ня, с. Упорядочение, приведение в порядок. С. Ефр.
*Впра́ва, ви, ж. Упражнение. Сл. Нік.
*Впра́вний, а, е. Ловкий; привычный. Вже то мусить бути віз не аби-який добрий, щоб не розтренькався…, вже то мусять бути коні не аби-які вправні і не аби-як гостро ковані, щоби не порозбивали собі копита об гостре креміння. Франко.
*Вправність, ности, ж. 1) Ловкость, привычность. 2) Сила, производительность, мощность (машины). Сл. Дубр.
Вр.... кроме нижепомещенных слов см. Ур.
Враг, га́, м. Чорт, злой дух. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Вра́говий, а, е = Вра́жий. Не взяла його врагова мати! Ном. № 5714. Враговий задирака. Сим. 212.
Враждува́ти, ду́ю, єш, гл. — на ко́го. Быть недовольным на кого, гневаться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. III. 251.
Враже́нний, а, е. Ув. от вра́жий.
Враженя́, ня́ти, с. = Вражча́. Жиденята-враженята беруть з хати кошенята. Грин. III. 326.
Вра́жий, а, е. Чертов, чертовский, диавольский. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103. Ув. Враже́нний. Е, враженний сину! Черк. у.
Вражча́, ча́ти, м. Чертенок. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Вра́зький, а, е = Вра́жий. О. 1862. I. 35. Гей ви, ляхове, вразькі синове! Ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте. ЗОЮР. I. 205.
Вра́та, врат, мн. Только в выраж.: царські́ вра́та. Царские врата. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Време́ння, ня, с. Хорошая погода? Чиє времення, того й погода. Ном. № 13354.
Вре́м'я, м'я, с. См. Уре́м'я.
*Вритний, а, е = Шустрий. Та одна красуня дуже вритна і як покмітить своїми великими очима, що ґаздиня шаранку вишиває, то зараз пронириє в свіщини. Черемш.
*Вріз, зу, м. Выемка (ж.-д.), врез. Сл. Тутк.
*Врожа́й, а́ю, м. Урожай. Сл. Тутк.
*Вро́зліт, нар. Врассыпную. Люди тікали з збіговиська врозліт. Зненигор. у., Зап. книжка Неч.-Левицьк.
*Вро́слий, а, е. Вросший. Сл. Нік.
*Вруб, бу, м. Врез. Сл. Тутк.
Вс.... См. Ус.... Кроме нижепомещенных слов.
