Воскобі́йник, ка, м. Воскобойник, воскобой и хозяин воскобойни.
Воскобі́йниця, ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Воскобі́йня, ні, ж. = Воскобі́йниця. К. ПС. 111.
Воскобо́їна, ни, ж. Раст. Solidago Virgaurea L. Лв. 101.
Воскобо́їни, їн, ж. мн. Вощина, остающаяся после топления воска. Я вже знаю віск і воскобоїни. Ном. № 5780.
Воско́ви́й, а́, е́. Восковой. Не поможе, милий боже, восковая свічка. Ном. № 5671.
Во́скрес, су, м. Воскрешение. З невмірущими авторами «Марусі» та «Катерини» почали вже простувати до воскресу староруської бояновщини. К. Дз. 115.
Воскреса́ти, са́ю, єш, сов. в. воскре́снути, ну, неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Воскре́се́ння, ня, с. Воскресение. Садукеї кажуть: нема воскресення. Єв. Мр. XII. 18.
*Воскресі́ння, ня, ср. 1) Воскресение. 2) Воскрешение. Сл. Нік.
Воскре́снути. См. Воскреса́ти.
Воскреша́ти, ша́ю, єш, сов. в. воскреси́ти, шу́, си́ш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає. Ном., стр. 291, № 44.
Воскува́ти, ку́ю, єш, гл. Вощить.
Воспита́ти, та́ю, єш, гл. Пропитать, прокормить. Ой як же мені не літати? Маю діток — нічим воспитати. Нп.
Воспита́тися, та́юся, єшся, гл. Пропитаться, прокормиться. Він має сім десятин землі, то йому можна воспитатися. Ромен. у.
В-оста́ннє, нар. В последний раз. В-останнє глянула на діток, на брата.
Восьма́ка, ки, ж. Восьмерка в картах.
Восьмери́к, ка́, м. = Вісьмери́к. Рудч. Чп. 158.
Восьмерня́, ні́, ж. Доска, получаемая при распилке древесного ствола на восемь частей. Сумск. у.
Во́сьмеро, числ. Восемь душ, штук.
Восьмерува́ти, ру́ю, єш, гл. Рассекать, разрезать на восемь частей. Літ з двадцять назад хоч би восьмерували, хоч би відчинили двері тієї куни, де ми сиділи, то не зворухнувся б з місця. Стор. I. 257.
Во́сьмий, а, е. Восьмой. Сім миль мосту, а на восьмій стоїть явор на ввесь світ славен. Ном., стр. 291, № 14.
*Восьмику́тник, ка, м. Восьмиугольник. Сл. Дубр.
Восьму́ха, хи, ж. Осьмушка, осьмая часть чего-либо (земельного участка, кварты и пр.).
*Вотува́ння, ня, ср. Вотирование. Сл. Нік.
*Вотува́ти, ту́ю, єш, гл. Вотировать. Сл. Нік.
Во́хкий, а, е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Во́хкість, кости, ж. Сырость, влажность.
Во́хко, нар. Сыро, влажно.
*Вохкува́тий, а, е. Сыроватый, слегка влажный. Сл. Нік.
Во́хра, ри, ж. Охра, желтая глина.
Во́чі, че́й, с. = Ві́чі. Ном. № 10314.
Вочко́, ка́, с. Ум. от во́ко.
Вош и во́ша, ші, ж. Вошь. Держись як воша кожуха. Ном.
Воши́вий, а, е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Вошко́вий, а, е. Ко вши относящийся. Вошко́ве зі́лля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Вошкопру́д и вошопру́д, да, м. 1) Вшивец. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 686. *2) Мн. Вошопру́ди. Вшивая команда. Не пускайте отих вошопрудів ночувати до хати. Крим.
Вошкопру́дка и вошопру́дка, ки, ж. Вшивица.
Воща́, щі́, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Воща́ний, а, е. Желтый, рыжий, по цвету подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Воще́чок, чку, м. Ум. от віск.
Вощи́на, ни, ж. Вощина.
Вощи́ти, щу́, щи́ш, гл. Вощить.
Вощо́к, щка́, м. Ум. от віск.
Воюва́ння, ня, с. Ведение войны, война. К. МВ. II. 188. Їх уста м'які як
