Гарка́вити, влю, виш, гл. Картавить.
Гарка́вка, ки, ж. Картавая женщина.
Гарка́во, нар. Картаво.
Гарка́ти, ка́ю, єш, гл. Картавить. Левч. 27.
Гаркебу́з, за, м. Аркебуза, пищаль. Німецькі гаркебузи. К. ЧР. 38, 423.
Гарко́та, ти, ж. Картавость.
Гарку́н, на́, м. 1) Ворчун. 2) = Гарку́ша.
Гарку́ша, ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Гарли́кати, каю, єш, гл. Плохо петь. Вх. Лем. 402.
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, без всякого повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.
Гарма́н, ну, м. 1) Ток, где молотят хлеб катком или возя по хлебу повозку с тяжестью; также и хлеб, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Грин. I. 188. Наслали… гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра. Грин. I. 87. 2) Ходи́ти в гарма́ні (о лошадях). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Гарма́нити, ню, ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными в каток или в повозку с тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Гарма́нка, ки, ж. Каток, которым молотят. Славяносерб. у.
Гарманува́ння, ня, с. Молотьба хлеба лошадьми, запряженными в каток или в повозку с тяжестью.
Гарманува́ти, ну́ю, єш, гл. = Гарма́нити. Гармануєм, в мішки набіраєм. Грин. III. 566.
Гармаса́рь, ря, м. Жеребец. Желех. Вх. Зн. 9. *Хот. Нік.
Гарма́та, ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) Військова́ гарма́та. Артиллерия. Ум. Гарма́тка, гарма́точка. Стрельнули… з гарматки. Чуб. II. 35.
Гарматі́й, тія́, м. = Гарма́ш. Желех.
Гарма́тка, ки, ж. 1) Ум. от гарма́та. *2) Сигнальная пушка. 3) Фигура в игре в скраклі́.
Гарма́тний, а, е и гарма́тній, я, є. 1) Пушечный. Ой буде розмова, гарматняя рада. Песн. Гарматній гук. К. ЦН. 252. Із королем гарматнім боєм бився. К. ЦН. 171. 2) Укрепленный пушками. Гарматний замок.
Гарма́тня, ні, ж. Арсенал.
Гарма́точка, ки, ж. Ум. от гарма́та.
Гарма́ш, ша́, м. Артиллерист, пушкарь. Гей, гармаші! озвітесь із гармат! К. ПС. 15.
Гарма́шний, а, е. Артиллерийский.
Гарми́дер, ру, м. Шум, крик, тревога, беспорядок, смятение. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Гарми́дерник, ка, м. Производящий беспорядок, неугомонный человек, дебоширник.
Гармидерува́ння, ня, с. Дебоширство.
Гармидерува́ти, ру́ю, єш, гл. Шуметь, дебоширствовать. Не гармидеруйте но та слухайте, що каже старшина. НВолын. у.
Гармиза́, зи́, м. Гарнизонный солдат. Чемеричка наряжалась в руб'я, як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка. Мкр. Н. 40.
Гармі́дер, ру, м. и пр. = Гарми́дер и пр.
Гармоні́йний, а, е. Гармонический. Желех.
Гармо́нія, нії, ж. 1) Гармония. І гармонія, і сила, — музика та й годі! Шевч. 214. 2) Музыкальный инструмент: гармоника.
Гарнаси́тися, шу́ся, си́шся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Гарна́сся, ся, с. Смятая, скомканная солома, трава, вообще скомканные, смятые вещи. Саме гарнасся, — доброї трави нема. Вх. Лем. 402.
Гарнасува́тися, су́юся, єшся, гл. = Гарнаси́тися. Вх. Лем. 402.
*Гарне́нький, а, е. Хорошенький. Сл. Нік.
