Гарбу́з, за́, м. 1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) Да́ти гарбуза́. Отказать сватающемуся. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. Чуб. II. 92. Покуштува́ти, взя́ти, з'їсти гарбуза́. Получить отказ при сватовстве. Ном. № 8976. Ум. Гарбузе́ць. Ув. Гарбузи́ще, гарбузя́ка.
Гарбузеня́, ня́ти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. Гарбузеня́тко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько. Грин. III. 680.
Гарбузе́ць, зця́, м. 1) Ум. от гарбу́з. 2) Мн. Семена из тыквы.
Гарбузи́ще, ща, м. Ув. от гарбу́з.
Гарбузі́ння, ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Гарбузо́вий, а, е. Тыквенный. Гарбузовий огуд. Ном., стр. 296.
Гарбузя́, зя́ти, с. = Гарбузеня́. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузята. Фр. Пр. 102.
Гарбузя́ка, ки, м. Большая тыква. Вид — як волоський гарбузяка. Г. Барв. 427.
Гарбузя́чий, а, е = Гарбузо́вий.
Гарга́ла, ли, ж. Сосуд для ношения воды. Угор.
I. Гарга́ра, ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
*II. Гарга́ра, ри, ж. Просторное помещение, сарай, комната. Була це спора гаргара синькою розмальована з зеркалом у золоченій рамі. Лепкий.
Га́рд, ду, м. 1) Ряд перегородок или загородок в воде для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. I. 43. 2) Перегородка поперек реки из камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный завод. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Гардаджі́й, джія́, м. Мастер, устраивающий гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Гардама́н, ну, м. Крепкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. III. 204.
Гардема́н, ну, м. = Гардама́н. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
*Гардеро́ба, би, ж. Гардероб. Сл. Нік.
Гардибу́рка, ки, ж. = Карто́пля. Solanum tuberosum. Вх. Пч. II. 36.
Гардівни́чий, чого, м. Надзиратель за рыболовнями. Рудч. Чп. 246.
Гардови́на, ни, ж. = Гордови́на. ЗЮЗО. I. 141.
Гардува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. Лубен. у. 2) Быть перевозчиком. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами. Котл. Ен. V. II.
Гаре́ль, ля, м. = Гарі́ль.
Гаре́м, му, м. 1) Гарем. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) От двадцати до тридцати соединенных плотов сплавного дерева (тальб), идущих один за другим. Шух. I. 181.
Гаре́мний, а, е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Гаре́мник, ка, м. Многоженец, имеющий гарем. К. МБ. III. 259.
Гаре́мниця, ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.
Га́рець, рця, м. Гарнец. Ум. Га́рчик. Грин. II. 147.
Гаре́шт, ту, м. и пр. = Аре́шт и пр.
Гари́кало, ла, м. и с. Ворчун, придира. Оцей (или оце) мені гарикало остогид!
Гари́кання, ня, с. Ворчание, придирчивость.
Гари́кати, каю, єш, гл. Ворчать, делать постоянные внушения, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Гари́катися, каюся, єшся, гл. Спорить, ссориться, перебраниваться. Вони тільки й роблять, що гарикаються увесь день.
Гари́кнути, кну, неш, гл. Сказать сердито, огрызнуться. Ат, живеться! — гарикнула стара, мов у розбитого дзвона вдарила. Мир. Пов. II. 46.
Гарі́кливий, а, е. Ворчливый. Стара гаріклива баба. Мир. Пов. II. 42.
Гарі́ль, ля, м. Крошка, пылинка, мелкая часть. Аф. 356. А ні гарі́ля. Решительно ничего. Ном. № 1923.
Гарка́вець, вця, м. Картавый человек.
Гарка́вий, а, е. Картавящий, картавый. Левч. 72.
