Гонча́рний и гонча́рний, а, е = Гонча́рський. Глина гончарна. Вас. 182.
Гонча́рня и ганча́рня, ні, ж. Горшечный завод.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, а, е. Принадлежащий, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Гонча́рство и ганча́рство, ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. I. 259.
Гонча́рський и ганча́рський, а, е = Гончаро́вий. Єв. Мт. XXVII. 7. Шух. I. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Гонча́рь и ганча́рь, ря́, м. 1) Горшечник; выделывающий, продающий глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выделывающий гончарные изделия из глазури. Вас. 177. 2) Гонча́рь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Гончарюва́ти и ганчарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься горшечным ремеслом. Аф. 364.
Го́нчий, а, е. О собаках: гончий. Употребляется как существительное: го́нча. Левч. 151.
Гонько́, ка́, м. Раст. Cichorium intybys, цикорий дикий. Вх. Лем. 404.
Го́ня, ні, ж. То же, что и го́ни (см.), и употребляется преимущественно именно в указанной форме мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Гоня́йло, ла, м. Название одного из играющих в игре плаз. Ив. 19.
Гоп! меж. Подражание звуку от топанья при прыжке или пляске. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива. Шевч. 158.
Гопа́к, ка́, м. Род танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. К. ЧР. 259.
Го́пати, паю, єш, гл. Топать прыгая или танцуя.
Го́пи, мн. Употребляется в выражении: вда́рити в го́пи — танцовать. Поставимо в копи та вдаримо в гопи. Ном. № 10173.
Го́пка, ки, ж. Шутливо: ребенок. Як увійду в хату поночі та боюсь же, боюсь! — Мала гопка? Боїшся! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Го́пкати, каю, єш, гл. 1) Прыгать, топать, прыгая. Вх. Лем. 404. 2) Як уже вийдуть на улицю, то то вже співают дівчата, а хлопці гопкают дружби. Грин. III. 510.
Го́пки, меж. 1) Выражает скакание, прыгание, топание в танце. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. III. 137. 2) Ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Коні… як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.
Гопцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. Г. Арт. (О. 1861. III. 102). 2) Скакать (о лошадях). Під гаківницями гопцюють коні. К. ЦН. 169.
Гора́, ри́, ж. 1) Гора, возвышенное место. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сделал бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора с обнаженной вершиной, — согласно народным поверьям, обычное место собрания ведьм и чертей. Чуб. I. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несметное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщает невероятными обещаниями. Ном. № 4526. 2) Чердак в постройках. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. I. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. I. 213. 3) О реке: верховье, верхнее течение. Вітер з гори дме, т.-е. по течению. *4) Верх. Крим. 5) Род игры. Грин. III. 115. 6) Бра́ти го́ру. Одерживать верх над кем-либо, одолевать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 7) Бра́ти горо́ю. Петь басом высокие ноты; петь первым басом. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 8) До гори́. *Вверх. Кидають до гори під стелю того мняча.
