прямого значения (завещать деньги) — быть в предсмертной агонии. *За так гро́шей. Даром, без денег. Для тебе ні по чім: за так гроші. Кон.
Грошови́й, а́, е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козак (для войны). К. ЦН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Грошови́тий, а, е. Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. II. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4.
Грошозапло́д, да, м. Копящий деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
Грошоло́в, ва, м. Гоняющийся за прибылью, за деньгами. Панські окономи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови. К. Досв. 213.
Грошолю́б, ба, м. Любящий деньги, сребролюбец. Грин. I. 43.
Грошолю́бка, ки, ж. Любящая деньги.
*Грошолю́бний, на, не = Грошолю́б, грошолю́бка. Та й грошолюбна душа з тебе! Звен. у. Пальчик. Ефр.
Грошшя́, шя́, с. соб. Деньги, деньжата. Дав йому грошшя нещисленного. Чуб. III. 271.
Гру́ба, би, ж. Печка для отапливания, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Грубеле́зний, а, е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого. Гн. I. 35.
Гру́бий, а, е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. II. № 745. Було собі два попи здорових і грубих. Чуб. II. 335. Гру́ба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш… ЗОЮР. I. 12. 3) Груби́й. Плохой. Из уважения к «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вместо пога́ний. Як де на луках, то й добрі жита, а на царині — і боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Грубия́нство, ва, с. Грубость; грубиянство. Прохали простити їх грубиянство. Г. Барв. 170. Грубиянство дике. К. ЦН. 292.
Грубия́нський, а, е. Грубый; грубиянский. Грубиянський вираз. К. Кр. 13.
Гру́бка, ки, ж. Ум. от гру́ба. Вас. 193.
Грубни́й, а́, е́ = Гру́бий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.
Гру́бний, а, е. Относящийся к печке, печной. Грубна кагла. *Купив затулок до кагел пічних і грубних. Крим.
Гру́бник, ка, м. 1) Источник. Рудч. Ск. II. 84. Лукаш. 37. Служили… по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригру́бник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. См. Пригру́бник.
Гру́бниця, ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Гру́бній, я, є. Относящийся к печке, печной. Змиев. у. Грубня печина. Харьк.
Гру́бнути, ну, неш, гл. Толстеть, делаться толще. Дерево грубне. Вх. Лем. 405.
Гру́бо, нар. 1) Толсто. Перо грубо пише. Каменец. у. *2) Грубо. Що не скаже, то все грубо, та лається по-московськи. Крим.
Грубу́ля, лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дым). Ном., ст. 299, № 301.
Гругу́рати, раю, єш, гл. = Мурча́ти. Волынск. г.
Гру́д, да, м. Возвышенность, холм. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. НВолын. у. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку. АД. I. 116.
Гру́да, ди, ж. 1) Комок, кусок. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Более употребительно в ум. форме: гру́дка (см.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую
