Громажі́ння, ня, с. = Грома́діння. Шух. I. 172.
Грома́к, ка́, м. 1) Ретивый конь. Черк. у. 2) = Гріма́к. Спускався на громаку з високої гори. Мир. ХРВ. 241.
Грома́шик, ка, м. Раст. Hepatica triloba. Лв. 99.
Гро́мик, ка, м. Ум. от грім.
Громі́вка, ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.
Громни́ця, ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздник Сретения (2 февраля). Чуб. I. 244. Коли на Громницю півень не нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Громни́чний, а, е. Относящийся к празднику Сретения. Чуб. III. 6.
Громовеня́, ня́ти, с. По народному поверью: маленький гром, как бы дитя грома. Поклоняю си тобі і всі твої силі, громам і громовенітам, тучам і тученітам. ЕЗ. V. 67.
Громови́й, а́, е́. 1) Громовой, относящийся к грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) Громова́ стрі́лка. Громовая стрела, иначе — чо́ртів па́лець. Вх. Пч. II. 28. 3) Громові́ свя́та, празни́ки́. Ряд посвященных грому праздников: с 8-го июля по 6-е августа; главные: Илля́ (20 июля) и Паликопа (27 июля). Мнж. 157. МУЕ. III. 48. Ум. Громове́нький. Пішов дощик громовенький а на той сад зелененький. Чуб. V. 178.
Громови́на́, ни́, ж. Электричество. Ця то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім. Ком. Р. II. 59.
Громови́ця, ці, ж. 1) Гроза. Вх. Зн. 12. 2) Громовая стрела, белемнит. Вх. Зн. 12.
*Громозві́д, во́ду, м. Громоотвод. Сл. Дубр.
Громоту́ха, хи, ж. ? Зібралися мухи-старухи, славні громотухи. Грин. III. 666.
Громохма́рній, я, є. Окутанный, покрытый грозовыми тучами. У великих проповідників людської віри, чи вони сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини, чи… К. ХП. 130.
Громоші́тися, ші́юся, єшся, гл. Пренебрегать кем. Богач бідним сі громошіє. Фр. Пр. 95.
Грому́шина, ни, ж. Почва, усеянная мелкими камешками. Подольск. г.
Грони́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Вязаться в грозди. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Гро́но, на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Мет. 176.
Грот, та, м. То же, что и кіш в мельнице (см. кіш 4)? А млинарь завола з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. III. 252.
Гроша́ччя, чя, с. соб. Деньги, деньга̀. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю. Кобел. у.
Грошва́, ви́, ж. соб. Деньги, деньга̀. Грошви багацько мали. Грин. II. 182. *Сила грошви́. Куча, уйма денег. Сл. Нік.
*Грошеви́й, а, е = Грошови́й.
Грошеня́та, ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. II. 139.
Гро́шик, ка, м. 1) Ум. от гріш. 2) Грошики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Гроши́на, ни, ж. Монета. Мусить викинути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Гро́ші, шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн. гроши́ма и грі́шми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Дурні́ гро́ші. Незаработанные деньги, доставшиеся даром. РК. Левиц. В гро́ші йти́. Подниматься в цене. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать в цене. Старий (кінь з грошей) виходить. Ном. № 10230. Коралі свої гроші не гублять. Подольск. Гро́ші відка́зувати. Кроме
