А, сз. 1) А, же, но, напротив. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30. *А не. Разве не, да разве не. А не казав я? А треба було йти. Крим. *А втім. Впрочем, а впрочем. А втім, робіть, як знаєте. Крим. 2) Да. Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. В начале предложения часто означает — да и. А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п. 3) В начале предложений вопросительных и предложений, служащих ответом на них, употребляется для усиления речи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був. *Разве, да разве? Ідіть туди! А можна? Крим. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. I, 15. Нікому-ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. III. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125. 6) В соединении с междометиями для обращения к животным выражают желание удалить их, прогнать: А бир! на овец; а базь! на ягнят; а гуш! а киш! на кур. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошек; а кур! на индеек. Kolb. I. 66. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! См. Ачхи́. *9) Галиц. литературн.: и. Яка ж напр. гармонія інтересів може існувати межи лихварем а його жертвою…, або межи шляхетним плантатором а його новим підданим. В. Навроцький. Міщанин Мальований а професор Сикорський. Кониськ.
А! меж. А, ах! А, яке лихо! Впрочем, чаще употребляется ой!
А-а и а-а́сі, меж. Детск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
А-а-а, меж. Колыбельный припев: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.
Аа́кати, каю, єш, гл. Говорить, выговаривая «о» как «а», по-великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.
Аа́куватий, а, е. Употребляющий великорусскую акающую речь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Аба́зь! См. союз А 6. Шейк.
Аба́хта, ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Абе́тка, ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачиу Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.
Абе́тний, а, е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Абе́точка, ки, ж. Ум. от абе́тка.
Аби́ и аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошел. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Где бы то ни было, где-нибудь, где попало. Та я аби-де захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині… на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки
