Аде́с, су, м. Одесса (город). Ном. № 749.
Адже́, адже́ ж, нар. 1) Ведь. А оддаси душу? — пита чорт. — «Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск. II. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
А́дзимка, ки, ж. Род хлеба из неквашенного теста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Адзу́с! 1) См. союз А 6. 2) = Дзу́ски.
Адзу́ски! = Дзу́ски!
Ади́, аді́т, аді́тетко, аді́тко (сокращ. из а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Адре́са, си, ж. Адрес. Желех. *На адре́су. По адресу. Пода́ти адре́су. Сообщить адрес.
Адресува́ти, су́ю, єш, гл. Адресовать. Желех.
Адту́й, нар. = Звідти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. II. 455.
Аду́зь! меж. Крик на голубей, чтобы прогнать их. Шейк.
Адука́т, адука́нт, та, м. Адвокат. Желех. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Фр. Пр. 2. Не оббірайсі мені за адуката. Фр. Пр. 2.
А-є, а-єк, нар. Так. Галиц. Вх. Зн. 1.
Ає́р, аїр, ру, м. = Гав'я́р. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Аж, сз. 1) Так-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. II. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. I. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51. 2) Перед словами, обозначающими количество, указывает на значительность последнего и переводится словом «целых»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. целых три дня возился с этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. II. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103. 3) Перед словами, показывающими место или время, употребляется обыкновенно с предлогами: до, за, на и пр. в значении «самый», указывая на достижение отдаленного или крайнего предела. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип'єш, — біжи яко мога, що б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому. 4) Аж по́ки. До тех пор пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Ев. Мр. VI. 10. 5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж о́сьдечки, аж от, аж от де. Вот, вот где; как вот. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. I. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. I. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. II. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. 6) Аж ось коли́, аж от коли́. Вот когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав. 7) Аж он, аж о́ндечки. Вон там. Аж ондечки він живе на тому краю села. 8) Как вот уже, как вдруг. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. I. Аж гульк! Как вдруг. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28. 9) Ан; а между тем. Я думав так, аж воно инакше. 10) Аж-аж-а́ж! Показывает усиленное действие, желание. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. I. 3. «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого,
