що аж-аж-аж! Грин. I. 43. *11) Глядь! Він прокинувсь — аж нема волів. Крим.
Аже́ = Адже́. Аже ти не забув, Трохиме… О. 1861. V. Ніс, 66. Аже ж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила. К. ЧР. 246.
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Аз, а́за́, м. Название буквы а, аз. Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз!» А як же я не вимовив, він по пиці: раз-раз! Крикнув же він удруге: «А ну кажи: «Буки!» Ой ще ж бо я не вимовив, — попав в його руки. Закр. I. 122. А́зи́. Буквы. Як напише, моя мати, великії ази, аж поки я розібрала, — лагала три рази. Чуб. V. 118. А́зи́ писа́ти. Учиться писать азбуку по прописи. Ум. А́зик. А́зика узя́ти. Получить отметку об отсутствии в классе. Шейк.
А́збу́ка, ки, ж. Азбука. І азбуку по кунштиках заходилась вчити. Шевч. 328. Приложися до азбуки, будут повні кишені і руки. Фр. Пр. 3.
Азбуко́вий, а, е. Азбучный. Шейк.
А́зик, ка, м. Ум. от аз.
А́зия, зиї и А́зія, зії, ж. Азия. В татарських піснях середньої Азиї… Левиц. Правда, 1867, стр. 532.
Азия́т и азія́т, та, м. 1) Азиат. 2) Варвар, жестокий человек. Харьк. г.
Азия́тка и азія́тка, ки, м. 1) Азиатка. 2) Варварка, жестокая женщина. Харьк. г.
Азия́тство и азия́цтво, азія́тство и азія́цтво, ва, с. 1) Азиатские народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХП. 115. 2) Варварство, жестокость, *азиатские нравы.
Азия́тський и азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азиатский. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХП. 130. 2) Варварский, жестокий.
*Азо́то́вий, а, е. Азотный. Сл. Дубр.
Аїр. См. Ає́р.
I. Ай! меж. Ай, ах! — выражение испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выражения похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. I. 94.
II. Ай! сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
Айбо, сз. = Альбо [Угор.]. Ogon. 159.
Айва́, ви́, ж. Айва, Cidonia vulgaris (фрукт). ЗЮЗО. I. 120.
Ай-ве́й! меж. Восклицание для насмешки над испугавшимся евреем.
Айві́вка, ки, ж. Наливка из айвы. Котл.
Ай-ві́й, меж. = Ай-вей. Жиди як агили закричали: «Ай-вій, чоловіче!» Рудч. Ск. II. 29.
А́йкало, ла, ж. = Ая́йкало.
А́йкати, каю, єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
А́йно, нар. Да, так (Галиц. и Угор.). Ogon. 158. Вх. Зн. 1.
Акаде́мик, ка, м. 1) Академик, член академии. 2) Студент академии, университета. Желех.
Академи́чний, а, е. Академический. Желех.
*Академи́цький, а. е. Принадлежащий академику.
Акаде́мія, мії, ж. Академия. Наші дуки великим коштом громадським академії да школи споряжали. Хата. VII.
А́кання, ня, с. Частое повторение меж. а.
А́кати, каю, єш, гл. Часто повторять меж. а.
Ака́хвист и ака́хтист, та, м. Акафист. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Левиц. I. 66. Акафисти наймив. Чуб. II. 393.
Ака́ція, ції, ж. Раст. Акация, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акація попід кращими хатками. Левиц. I. 91. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. I. 134.
Акварели́ст, та, м. Акварелист. Тут треба маляра акварелиста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Акваре́льний, а, е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. III. 4.
