*Акваре́ля, лі, ж. Акварель. Сл. Нік.
Аке́ц! меж. Крик на телят. Шейк.
Аксами́т, ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Аксами́тка, ки, ж. = Оксами́тка.
Аксами́тний, аксами́товий, а, е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. I. 429.
Акт, ту, м. 1) = Ді́я (в драматическом сочинении). О. 1862. III. 52. 2) Акт, документ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні… акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Акто́р и актьо́р, ра, м. Актер. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену з-за декорацій. Левиц. I. 478. Один актьор грав дуже погано… в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Акто́рка и актьо́рка, ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в актьорках в театрі? Левиц. I. 465.
Акто́рський и актьо́рський, а, е. Актерский. Желех.
Акура́т, нар. Точно, как-раз. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Акура́тний, а, е. Аккуратный. Желех.
Акура́тність, ности, ж. Точность, аккуратность. Желех.
Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех.
Акура́тно, нар. Аккуратно.
*Акци́зник, ка, м. 1) Акцизный чиновник. 2) Бранное слово — пьяница. Сл. Явор.
Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочем. Не родить рілля, але божа воля. Ном. № 28. Єсть і бідніші од нас, а живуть же… — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Котл. НП. 370. Хотіла спать, але не спала. Шевч. 558. Нема нічого без але́. Ном. 2447. 2) Але́ ж, але́ ж бо. Ведь, ведь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. Лукаш. 119. 3) Употребл. в значении: Толкуй! рассказывай! Ну, вот! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. Кв. II. 291. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! — Греб. 373. 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Але́-ж! Как бы не так! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж! *6) Але-то́. Решительно, абсолютно. Без мене ніхто, але-то ніхто… не міг би під час зими виглянути з хати. Фр. Іст. кожуха.
Але́мбик, ка, м. = Ле́мбик.
Алилу́йкати, каю, єш, гл. Петь «аллилуя». Желех.
Алилу́йко, ка, м. Насмешливое прозвание духовного лица. (Галиц.). Желех.
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Te Deum алилуя! Шевч. 367.
Али́рник, ка, м. Любящий пользоваться чужим, алырщик. Та вони (попи) всі алирники. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Алма́з, зу, м. Алмаз, бриллиант. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428.
Алти́ця, ці, ж. Ластовка, вставка под мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Аль, сз. = Але́ 1. Ogon. 209.
Альбо́, сз. Или, либо. Либонь моїх братіків на світі немає: альбо їх порубано, альбо їх постреляно. АД. 116.
Альки́р, ру, м. Отделенная перегородкой от большой світли́ці комнатка, служащая спальней и детской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Альт, та́, м. Альт (голос). Желех.
Альта́на, ни и альта́нка, ки, ж. Беседка садовая. Левиц. I. 494.
Альтемба́с, су, м. Род парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Вор. 58.
Альто́вий, а, е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Алю́рний, а, е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина! Змиевск. у.
