А́нгельський и а́нгольський, а, е. = Я́нгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. III. 355.
Ангеля́ и анголя́, ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге(о)ля́тко. Желех. Анге(о)ля́точко.
Ангеля́н, на, м. = Англі́єць. Закр.
Ангеля́нець, нця, м. = Англі́єць. Закр.
Ангеля́нка, ки, ж. Англичанка.
Ангеля́нський, а, е. Английский. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
Англі́єць, лі́йця, м. Англичанин. Желех.
Англі́йський, а, е = Ангеля́нський. Желех.
А́нглія, лії, ж. Англия. То було в Анґлії. Гн. I. 47.
Андара́к, ка, м. Род юбки у полесских женщин из полосатой шерстяной материи. Чуб. VII. 429.
А́нде, а́ндека = (он де), нар. Вон, вон там. (Угор.). Ogon. 217.
Андріє́ць, йця́, м. Раст. Delphinium Ajacis. Вх. Пч. II. 31.
Андрія́к, ка, м. Опиум. Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці — воно темне та неначе маком пахне; беруть його у аптеці. Киев.
Ані! сз. См. союз А.
Ані́ж, сз. Нежели, чем. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Анке́р(ь) и анки́р, ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. I. 126.
Ано́ и Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано-лем било синоє море. Гол. II. 5.
Анта́ба, би, ж. Рукоять, рукоятка, ручка. Ум. Анта́бка.
Анта́бка, ки, ж. 1) Ум. от Анта́ба. Вх. Зн. I. См. еще Шкафа́. МУЕ. I. 72. 2) Железная скоба для скрепы. Звенигород. у.
Анта́к, нар. Так. Угор.
Анта́л, лу, м. Боченок в 60 бутылок. Закр.
Анталю́з, за, м. Серебряная монета, получившая, путем особых приемов владельца ее, чудесную силу возвращаться к хозяину (в нар. поверьях). Чуб. III. 23. См. Інклюз.
Анта́м, нар. Вон там. Гол. III. 455.
Антими́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антиминс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.
Анти́пка, ки, ж. Раст.: вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн., 276.
Анти́пко, ка, м. Чорт, которому дверью отбито пятки, отчего он хромает. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Анти́пковий, а, е. Сделанный из анти́пки, принадлежащий ей. Желех.
Анти́пцьо, ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Анто́нівка, ки, ж. Род яблони и яблок: восковое яблоко.
Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну́! Попробуй только!
Анци́болот, та, анциболо́тник, ка и анци́бол, ла, м. Болотный чорт. Употребляется как бранное слово. О. 1862. V. 80.
Анци́болотський, а, е. Чертовский. А щоб ви показилися анциболотські [жаби]! Грин. II. 333.
Анци́христ, та, м. Антихрист. Употребляется как бранное слово. При кінці світа покажесь анцихрист. Гн. II. 79. Анци́христ то зна́є! Чорт его знает! Фр. Пр. 7.
Анция́ш, ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
*Апара́т, та, м., чаще во мн. апара́ти, тів. Церковная утварь, облачение. Барзо веле… апаратів церковних, лихтарів і инших річей побрала. Ор. Лев.
*Апара́тник, ка, м. Аппаратчик. Сл. Дубр.
Апелюва́ння, ня, с. Апелляция, апеллирование.
Апелюва́ти, лю́ю, єш, гл. Апеллировать. Стор.
Апо́стол, ла, м. 1) Апостол, один из двенадцати учеников Христовых. Учеників назвав апостолами. Ев. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Ев. Мр. VI. 30. Подибує він раз
