янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвестник истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга деяний и посланий св. апостолов. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь. Стор. 57.
Апостолува́ння, ня, с. Апостольство, пребывание апостолом. Коли иншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в Господі. I Посл. св. ап. Павла до Коринф. IX. 2.
Апо́стольство, ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХП. 8. 2) Соб. Апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХП. 10.
Апо́стольський, а, е. Апостольский. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Апроба́ція, ції, ж. Проба, одобрение. Я привезу вам дров на апробацію. От крест. из с. Голубич Черниг. у. Б. Г.
Апте́ка и апти́ка, ки, ж. Аптека. Желех.
Апте́(и́)карка, ж. Аптекарша. Желех.
Апте́(и́)карство, ва, с. Аптекарское искусство, фармация. Желех.
Апте́(и́)карський, а, е. Аптекарский. Желех.
Апте́(и́)карь, ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. II. № 833.
Апте(и)карюва́ння, ня, с. Занятие аптекарским искусством.
Апте(и)карюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься аптекарским искусством, быть аптекарем.
Ара́б, ба и ара́бин, на, м. Араб. АД. I. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Ара́бець, бця, м. = Ара́б. Встречено только у Щоголева в приложении к коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Ара́бин, на, м. См. Ара́б.
Ара́бія, бії, ж. Аравия. Желех.
Ара́бка, ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Ара́бський, а, е. Арабский. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
Ара́бщина, ни, ж. Арабские язык и литература, также вообще что-либо арабское. Так, к заглавию одного из своих стихотворений Кулиш прибавляет: Взором арабщини, т. е. подражание арабскому. К. Дз. 230.
*Ара́к, ка, м. Ром. Сл. Дубр.
Ара́нда, ди, ж. и пр. См. Ора́нда и пр.
Ара́п, па и ара́пин, на, м. 1) Аравитянин, араб. Желех. 2) Негр. 3) Человек со смуглым цветом лица. 4) Грязный, запачканный человек.
Арапі́й, пія́, м. = Гара́пник. Стала баба чаряпкаться на дерево, а він її арапієм. Грин. II. 231.
Ара́пський, а, е. 1) Арабский. 2) Негритянский.
Ара́ші, шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. См. II. Ари́ш.
Арга́т и арґа́т, та, м. 1) Работник, наемник. Пот. III. 15. 2) Рабочий на запорожских рыбных ловлях, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. П. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Арго́нія, арґо́нія, нії, ж. = Жоржи́на. Киев. у.
*Аргуме́нт, ту, м. Аргумент. Майстер з браку сильнішого аргументу вхопив здоровий бляшаний друшляк і так делікатно насадив його цьоці Кошицькій на голову. Франко.
Арда́ль, лі, ж. Трансильвания. Федьк. Поез. I. Слово от изд. XV.
Арда́н, ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Аре́на, ни, ж. Арена, поприще, место для состязания. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, пса-
