лом співаючи, ступив. Шевч. 613. В переносном смысле — место, поприще деятельности. Виступає… горопаха русин на арену публицістики і як же, ви думаєте, він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.
Аре́нда, ди, ж. и др. = Оре́нда и др. Фр. Пр. 8.
А́ре́шт, ту, м. 1) Арест. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. I. 320. На арешт го засудили. Фр. Пр. 8. 2) Помещение для арестованных, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. П. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть в тюрьме, под арестом. Фр. Пр. 8.
Арешта́нт, та, м. Арестант. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Арешта́нтка, ки, ж. Арестантка. Желех.
Арешта́нтська. Место заключения, арестантская.
Арешта́нтський, а, е. Арестантский.
Арешто́вувати, вую, єш, сов. в. арештува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (в карточной игре). Шейк. 3) В думе «про Самійла Кішку» употреблено в значениях: вооружать и приготовлять к стрельбе: Ой із города Трапезонта виступала галера… гарматами арештована. АД. I. 208. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали. АД. I. 217.
Арештува́ння, ня, с. Арестование.
Арештува́ти. См. Арештовувати.
*Аритмети́чний, а, е. Арифметический. Слов. Дубр.
Арихме́тика, ки, ж. Арифметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1. Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася. Г. Барв. 403.
I Ари́ш!, меж. Окрик на овец. Мнж. 175.
II Ари́ш, ша, м. Дышло воловье в арбе. Екатериносл. Мнж. 175. См. Араші.
А́рідник, ка, м. Чорт. Шух. I. 36. А́рідник го зна́є! — Чорт его знает. Фр. П. 9. *2) Злой дух. Коцюб. «Тіні заб. предків».
Арка́н, ну, м. 1) Род гуцульского танца мужчин. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Аркан. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так розходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.
А́ркуш, ша, м. Лист бумаги, жести. Куплю паперу аркуш і зроблю маленьку книжечку. Шевч. 376. Ум. А́ркушик.
Аркуше́вий и аркушо́вий, а, е. Листовой. Желех. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Чуб. V. 616. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї. Чуб. V. 1021.
Арма́та, ти, ж. 1) = Гармата. Закр. 2) Артиллерия. Рятуйте, браття! Військова армата і золото, що ми напліндрували, по пристанях у турка-супостата, з гетьманськими клейнодами пропали. К. Бай. 91.
Арма́тний, а, е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерийский.
Арма́ш, ша́, м. = Га́рма́ш.
Арме́н, на, м. = Вірме́н. Чуб. I. 179.
Арме́нський, а, е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Арнау́тка, ки, ж. Сорт пшеницы: арнаутка, белотурка. ЗЮЗО. I. 139.
А́рніка, ки, ж. Раст.: баранник горный, Arnica montana. Шух. I. 21.
*Артезі́йський и артезія́нський, а, е. Артезианский, -ка криниця. Артезианский колодец. Сл. Нік.
Артику́л, ла, м. Статья, устав, артикул. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. НП. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Арти́ст, та, м. 1) Артист, художник. 2) Актер. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Из эпитафии Соленика). О. 1861. II. 176.
Арти́стка, ки, ж. 1) Артистка, художница. Желех. 2) Актриса.
Артисти́чний, а, е. Артистический, художественный. Желех. Як її (Книгу Іова) написано, не була вона книгою
