канонишньою, та й навпослі довго вважали її, здається, за твір артистишний і мирський. К. Іов. Передм. XV.
Арти́ш, ша, м. Раст.: козачий можевельник; артыш, арца; Juniperus sabina.
Арті́ль, лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Арті́льний, а, е. Артельный.
*Арті́льник, ка, м. Артельщик. Сл. Нік.
А́ртус, са, м. Артос. Желех.
Арха́нгол, ла, м. Архангел. Бачить же бог, бачить творець, що мир погибає, архангола Гавриїла в Назарет посилає. Шевч. 290.
Арха́нгольський, а, е. Архангельский.
А́рхва, ви, ж. Арфа.
Архв'я́нка, ки, ж. Арфистка.
Архи́в, ва, м. и архи́ва, ви, ж. Архив. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні… акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Архи́вний, а, е. Архивный.
Архикня́зь, зя, м. Эрцгерцог (Галиц.). Желех.
Архимандри́т, та и архимандри́та, ти, м. Архимандрит. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архимандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.
Архимандри́цтво, ва, с. Место, должность или звание архимандрита. К. МБ. II. 121.
Архимандри́чий, а, е. Архимандритский. Ввійшов архимандрит. На його грудях заблищав архимандричий хрест. Левиц. Пов. 317. Архимандрича ряса. Морд. П. 32.
Архи́мник, ка, м. Шарлатан, плут. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять. Харьков.
Архи́мниця, ці, ж. Шарлатанка. Харьков.
Архи́мницький, а, е. Шарлатанский, плутовской.
Архире́й, рея, м. Архиерей.
Архире́йський, а, е. Архиерейский.
Архистрати́г, га, м. Архистратиг. Не плачте, братія: за нас і душі праведних, і сила архистратига Михаїла. Шевч. 161.
*Архите́кт, та, м. Архитектор.
Архитекту́рний, а, е. Архитектурный. Архитектурні дива собі будуйте. К. (О. 1861. II. 23).
Арци́. Архи. Прибавляется к некоторым словам для усиления значения, напр.: арцибі́скуп — католический архиепископ, арцира́бин — главный раввин; иногда и ради насмешки, напр.: арциду́рень.
А́рчик, ка *и арча́к, ка́, м. Седло. Морд.
Арши́н, на, м. 1) Аршин. У нас на спідницю вісім аршин набірається. Васильк. у. 2) В Полт. губ. при измерении земли — погонная сажень по ширине десятины, а в некоторых местностях Миргор. и Хорольск. уу. в десятине считают 20 арши́н, следовательно, аршин = 120 кв. саж. Вас. 145. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятым в солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин. Н. п.
Арши́нний, а, е. Аршинный, длиною в 1 аршин. Вас. 145.
Арши́нник, ка, м. Мышьяк. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мне тебе дать (Бранное выражение). Фр. Пр. 9.
Аря́! меж. Крик для отогнания овец или свиней. Шейк. Молодиця спершу одгонила (свиней)… криком: «аря, гладкі, аря!» Мир. ХРВ. 9.
*Ар'я́! межд. Крик овцам (бежать вперед). Хот.
Ар'я́н, на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Ар'я́ниця, ці, ж. Боченок для кислого козьего молока. 1862. Кух. V. 36.
Аса́! и аса-ля́! меж. Крик для отогнания свиней. Шейк.
Асаву́ла, ли, м. = Осаву́ла.
*Асекураці́йний, а, е. Страховой. Сл. Нік.
*Асекура́ція, ції, ж. Страхование, страховка. Сл. Нік.
*Асекурува́ти, ру́ю, ру́єш, гл. Страховать. Сл. Нік.
Асе́сор, ра, м. Становой пристав. (Правобер.) Повернувся я з Сибіру, —
