нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Асе́сорський, а, е. Свойственный, принадлежащий становому приставу.
Асесорува́ти, ру́ю, єш, гл. Занимать должность станового пристава.
Асисте́нція, ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Ассафе́т, ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердевший млечный сок корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.
Астро́но́м, ма, м. Астроном. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141.
Астрономи́чний, а, е. Астрономический. К. Іов. Передм. V.
Астроно́мія, мії, ж. Астрономия. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. I. 58.
Астря́б, ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
*Асфальта́рня, ні, ж. Асфальтовая фабрика. Сл. Нік.
*Асфа́льтник, ка, м. Асфальтщик. Сл. Нік.
*Асфальтува́ти, ту́ю, єш, гл. Асфальтировать. Сл. Нік.
Ат! меж. для выражения нетерпения, неудовольствия: ах, оставь! Перестань! Та ну бо роскажи! — Ат, одчепись!
*Ата́к, ку, м. Припадок. Ата́к серцеви́й. Сердечный припадок. Фр.
Ата́ка, ки, ж. Атака, нападение.
Атако́вувати, вую, єш, сов. в. атакува́ти, ку́ю, єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск.
Ата́ман, на, м. и др. = Ота́ман и др.
Ата́сь! меж. См. Тась.
Атери́нка, ки, ж. Род рыбы, красноперка. Новорос.
I. Ато́, сз. 1) А, но, а не то, а между тем. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Н. п. Якби сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ божий, мусить погибати. Шевч. 65. 2) Кроме того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт. Кв. II. 20.
II. Ато́ и ато́ж, нар. 1) Как же, разумеется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: как-раз! нет!
*Атмосферо́вий, а, е. Атмосферный. Сл. Дубр.
Атра́мент, ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. I. 195.
Атраме́нтовий, а, е. Чернильный.
Ау́ла, ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
А́фини, фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. I. 20.
А́финник, ка, м. Куст, стебли черники, само растение, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Афиня́к, ка́, м. Наливка на чернике. Гуцул.
Афиня́нка, ки, ж. Суп из черники. Гуцул.
А́фрика, ки, ж. Африка.
Африка́нський, а, е. Африканский. Левиц. I. 508.
Ах! меж. Ах! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах, я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. I. 5.
А́хати, хаю, єш, сов. в. а́хнути, ну, неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. I. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Ахи́! меж. = Кахи́. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
А́хкати, каю, єш, гл. = А́хати. Желех.
А́хнути, ну, неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. I. 77.
Аціба́! меж. Крик, чтобы отогнать свиней, собак. Шейк.
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Аця́! аця́! меж. Крик, чтобы созвать свиней. Звенигор. у.
Ач! меж., сокращенное из бач! Ишь, вишь. Ач який гарний!
Аче́й, нар. Авось, может быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище поза-
