I. 'Б. См. Би.
II. 'Б. См. Об.
Ба! меж. как сокращ.: бач. 1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила. 2) Вот, а вот. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67. *Ан. Ти не знаєш цього. — Ба знаю. Крим. 3) Употребляется чаще в конце речи в форме: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошел-бы, так вот видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствие). І не счуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. I. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96. 4) В начале отрицательного ответа служить усилением в значении: да, да нет, вот-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили?» — Ба ні, дядьку; батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило?» А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. I. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю! 5) Как союз, употребляется в значечении: даже, мало того, да и. Родився на Підгір'ї, ба і ріс в Підгір'ї. Федьк. Поез. I. 31. 6) Тим бо й ба! В том то и дело! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема. 7) Ба-ле, ба-ле-ба! (из ба але). Смотри-ка! вот удивительная вещь! Bx. Лем. 389. *8) Мол. Забалакалися: ба сеє, ба теє. Херс. Все їй недогода: ба те, ба се не так. Херс.
Ба́ба, би, ж. 1) Женщина, баба (несколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як лопатень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663. 2) Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. III. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. I. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятые формы сельской вежливости требуют каждую старуху называть ба́бою, но это обязательно только для лиц, которые летами гораздо моложе старухи, к которой обращаются. Чуб. VII. 355. 3) Бабка, бабушка, мать отца или матери. 4) Повивальная бабка, акушерка; чаще с эпитетом: ба́ба-сповитуха, ба́ба-пупорізка, *ба́ба-бранка. Сл. Дубр. 5) Нищая. Баба в торбу візьме (пугают детей). Ном. № 9272. 6) Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива!» каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. I. 77. Як бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420. 7) Ба́ба-яга́. См. Яга́. 8) Ди́ка ба́ба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5. 9) Кі́ці (ку́ці, ку́ца, ці́ці)-ба́ба. Игра в жмурки вообще, а в частности тот из играющих, который, с завязанными гла-
