троє у барилі. Шевч. 116. Ум. Бари́лко, бари́лечко, бари́лочко, бари́льце. Котл. Ен. IV. 20. Набрала повнісіньке барильце (вина) додому. Рудч. Ск. II. 57. Ув. Бариля́ка.
Бари́лочка, ки, ж. Ум. от бари́лка.
Бари́лочко, ка, с. Ум. от бари́ло.
Барилькува́тий, а, е. О человеке: толстый, пузатый. Желех.
Бари́льний, а, е. Принадлежащий боченку, боченочный. Барильний обруч.
Бари́льце, ця, с. 1) Ум. от бари́ло. 2) Мн. Бари́льця. Род растения. О. 1862. IV. 72.
Барильчи́на, ни, ж. = Бари́ло. Гн. II. 36. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину. Чуб. V. 1091.
Бариля́ка, ки, ж. Ув. от бари́ло.
Бари́ти, рю́, ри́ш, гл. Замедлять, задерживать. Ой одчиняй, не бари, бо кусають комарі. Нп. Ой нуте, робіть, себе не баріть! Чуб. III. 231.
Бари́тися, рю́ся, ришся, гл. Медлить, мешкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барыш. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.
Бариші́вне́, но́го, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Бари́ші́вник, ка, м. Посредник при покупке, фактор, маклер. Шух. I. 85. Фр. Пр. 23.
Бари́шник, ка, м. 1) Торговец лошадьми. 2) Торгаш, барышник.
Бари́шництво, ва, с. Барышничество, торгашество.
Бари́шницький, а, е. Принадлежащий, свойственный барышнику, барышнический.
Баришо́к, шку́, м. Ум. от бари́ш.
Баришува́ння, ня, с. Торгашество, барышничанье.
Баришува́ти, шу́ю, єш, гл. Торговать, барышничать. Він баришував: купував скот, випасував, продає. Грин. II. 257.
Барі́вка, ки, ж. = Бари́лка. Вх. Зн. 2.
Барі́ння, ня, с. Замедление, остановка. За вашим барінням, то й не впораємось сьогодня помолотити. Полтав.
Ба́рка, ки, ж. Плоскодонное речное судно для грузов: барка. За ним Азилас плив на барці. Котл. Ен. VI. 17.
Барка́н, на́, м. Досчатый забор, то же, что и парка́н. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядом тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. Барка́нчик. Ув. Баркани́ще.
Барка́с, су, м. Баркас, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Шевч. (1883). 298. Ум. Барка́сик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити. Мнж. 40.
Ба́рки, ків, м. мн. 1) Плечи. 2) Взя́ти за ба́рки. Взять за грудь (во время драки).
Барки́цнути, ну, неш, гл. = Берки́цьнути.
Барлі́г, логу́, м. 1) Логовище, логово (медвежье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. I. 181. 2) Логово свиное, также подстилка в свином хлеву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.
Барлі́й, лія́, м. Раст. = Барля́н = Бі́ждерев. Вх. Пч. I. 8.
Барло́жи́тися, жу́ся, жи́шся, гл. Валяться в грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
*Барлян, на, м. = Бі́ждерев.
Ба́рма, ми, ж. Мундир, ливрея. Гол. I. 150. См. Ба́рва. 2) Накипь, пенка при варке меду, варенья и пр. Киев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина с примесью железной руды. Ум. Барми́ця, барми́чка. Черк. у.
Бармува́ти, му́ю, єш, гл. Собирать накипь, пенку. Канев. у. См. Ба́рма.
