й бебехнув на ліжко. Кв. Попадя і бебехнула з горища. Мнж. 77. 3) Выстрелить. Драг. 201. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Бебе́хнутися, нуся, нешся, гл. Упасть, шлепнуться. Він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів. Стор. I. 66.
Бебря́ний, а, е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. Шевч. (Подражание подлиннику Слов. о Полк. Игор., где стоит: «омочу бебрян рукав в Каяле реце»).
Бебу́ля, лі, ж. Толстая синяя бумага, в которую заворачивают сахар. Мил. М. 99. См. Бібу́ла.
Бев! меж. Подражание протяжному удару колокола.
Бе́взень, зня, м. = Бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Бевзь, зя, м. Олух, болван, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
Бе́вка, ки, ж. 1) Пойло для скота, собак, болтушка из муки, разведенной в воде. Шейк. 2) Колонна? См. Бе́лька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.
Бе́вкання, ня, с. Звон в один колокол (раздельный). Харьк.
Бе́вкати, каю, єш, гл. 1) Звонить раздельно в один колокол. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Бе́вкнути, ну, неш, гл. одн. в. от бе́вкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Бе́вхати, хаю, єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Бе́вхнути, ну, неш, гл. = Бебе́вхнути. Він її тоді тією паляницею як бевхне по плечах. Драг. 173.
*Беге́кати, каю, гл. Блеять. Сл. Дубр.
Бегова́тий, а, е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Бе́ґа, ґи, ж. Клевец, род кирки для тесания камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Бе́ґар, ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. Беґа́рик. Шух. I. 100. См. Би́ґарь.
Беґа́рник, ка, беґа́рош, ша, м. Бродяга. Желех.
Бе́ґас, са, м. Беспутник, негодник. Желех.
Беґе́ря, рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Киев. См. Би́ґарь. 2) Бранное: говорится о высоких ростом, но глупых. Кременч. у.
Беґеча́ти, ча́ю, єш, гл. Петь козлиным голосом. Желех.
Беґоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Бе́дзвін и бе́дзмін, на, м. Безмен. Кременчуг. у. Канев. у.
Бедра́к, ка́, м. Личинка майского жука. Вх. Лем. 390.
Бедра́тий, а, е. Широкобедрый, с развитыми бедрами. Рудч. Чп. 255. Ідуть воли дорогою та все бедратії. Мет. 455.
Бе́дрик, ка, м. 1) Значение непонятно: употребл. в щедрі́вці: Щедрик-бедрик! дайте вареник. Чуб. III. 177. См. в том же значении ве́дрик. 2) Дай бо́же й на бе́дрик! Дай бог и в будущем. Сквир. у. 3) Насек. = Со́нечко, Coccinella. См. Бе́здрик.
Бедри́нець, нця, м. Раст. а) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. I. 131. Вх. Пч. I. 12. б) Peucedanum Cervaria cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.
Бедро́, ра́, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. I. 120. 2) Їхати на бе́дра ве́рхи. Вдвоем ехать верхом на одной лошади. Подольск. г.
Бе́-е! меж. Подражание крику овцы, козы. Чуб. III. 84.
Без, зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Без, пред. 1) Без. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічо́го. Ни с чем. Так і зосталась без нічого. 2) Чрез. Кіт вискочив без вікно. Волын. г. Ведут мене без село. Гол. I. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причине, благодаря, из-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Каменец. у. В продолжение, в течение. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83.
