бака безвуха? Полт. 2) О посуде, иголке: не имеющий ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Безгла́сний, а, е. Безгласый. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Безглу́здий, а, е. Безтолковий, безмозглый, бессмысленный. Левиц. I. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Безглу́здіти, дію, єш, гл. Глупеть, дуреть. Що-разу він усе безглуздіє.
*Безглу́здо, нар. Глупо, бестолково, бессмысленно. Виннич.
Безглу́здя, дя, с. Бестолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Безгоді́вля, лі, ж. Безкормица. Харьк.
Безголо́вий, а, е. 1) Не имеющий головы. 2) Безумный, бессмысленный. Мовчати б вам, то й то б уже був розум: здавалось би, що й ви не безголові. К. Іов. 28.
Безголо́в'я, в'я, с. 1) Бедствие, несчастье, горе, погибель. Безголов'я та короткий вік на тебе. Ном. № 3704. Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я. Ном. № 3703. Нехай він лютує… Поки безголов'я ворон прокричить. Шевч. 2) Иногда в виде шутки называют шапку безголо́в'ям: Десь тут було моє безголов'я. Шейк. Ум. Безголо́в'ячко. МВ. (О. 1862. III. 42).
Безголо́сий, а, е. 1) Не имеющий голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Безгомі́ння, ня, с. Безмолвие. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. I. 41.
Безгри́вий, а, е. Не имеющий гривы, безгривый.
Безгрі́шний, а, е. 1) Безгрешный. Левиц. I. 540. 2) Не имеющий денег, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.
Безгрі́шшя, шя, с. 1) Безгрешие, безгрешность. 2) Безденежье. Чуб. I. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Безгроше́в'я, в'я, с. Безденежье.
Безгу́бий, а, е. Не имеющий губ.
Безгу́зий, а, е. 1) Безхвостый (о птицах). 2) Ха́та безгу́за. Хата без сеней. Мирг. у.
*Безгу́чний, а, е. Беззвучный. Сл. Нік.
Безґру́нтий, а, е. 1) Не имеющий усадебной земли. 2) Безземельный.
Безґрунто́вний, а, е. Безпочвенный, неосновательный.
Безґрунто́вно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Безде́нний, а, е. О посуде: не имеющий дна, бездонный. Безденний горщик; безденна миска. Канев. у.
Бездзві́нний, а, е. Не имеющий колоколов. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Без колокольного звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Бездзві́нно, нар. Без звона колоколов. Його поховано бездзвінно.
Бездиха́нний, а, е. Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
I. Безді́лля, ля, с. 1) Безделие, праздность. 2) Лентяй, лентяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкие пустячные вещи, пустяки, безделица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. III. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
II. Безді́лля, ля, с. Бездолье, несчастье (от слова до́ля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.
I. Безді́льний, а, е. Ленивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
II. Безді́льний, а, е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. V. 1016.
Безді́льник, ка, м. Лентяй; бездеятельный. Желех.
Безді́льність, ности, ж. Бездеятельность. Желех.
