щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Беззако́нно, нар. Беззаконно.
Беззако́ння, ня, с. = Беззако́нство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Беззако́нство, ва, с. Беззаконие. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Безза́хистний, а, е. Безприютный. Беззахистні люде, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.
Беззащи́тний, а, е. Беззащитный. Дай пригніченому радість, беззащитному одраду. К. Псал. 171.
Беззбро́йний, а, е. Безоружный. Желех.
Безздоро́вний, а, е. Болезненный, хилый, не имеющий здоровья, бессильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Безздоро́в'я, в'я, с. Отсутствие здоровья, бессилие, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)… в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а третє безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Безземе́льний, а, е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Безземе́льник, ка, м. Человек, не имеющий земли. Г. Барв. 448, 455.
*Беззмісто́вний, а, е. Бессодержательный. Сл. Нік.
Беззу́бий, а, е. Беззубый, не имеющий зубов. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Бези́менка, ки, ж. Доска толщиною меньше вершка, но толще шалевки.
Без'їжжя, жя, с. Отсутствие пищи, голод. Одно безпиття, друге без'їжжя. АД. I. 335.
Безка́рний, а, е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Безка́рність, ности, ж. Безнаказанность. Желех.
Безка́рно, нар. Безнаказанно.
*Безквітко́вий, а, е. Без цветковый, тайнобрачный. Сл. Нік.
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.
Безкебе́ття, тя, с. Неспособность.
*Безке́да, ди, ж. Обрыв. Сл. Тутк.
Безкле́пкий, а, е. Бестолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Безкло́потний, а, е. Не имеющий забот, неозабоченный, беззаботный.
Безклопо́ття, тя, с. Отсутствие забот, хлопот. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. I. 227.
Безклу́бий, а, е. Имеющий слабо развитые или поврежденные бедра. Безклубий віл.
Безко́лірний, а, е. Бесцветный.
Безконе́чне, нар. Бесконечно.
Безконе́чний и безконе́шний, а, е. Бесконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконе́шна пи́санка = Безконе́чник 2. Сим. 233.
Безконе́чник и безконе́шник, ка, м. 1) Род узора на писанке — спираль. 2) Писанка с таким узором. КС. 1891. VI. 370. 3) Писа́ти безконе́чником. а) Разрисовывать писанку узором в виде спирали. б) Писать безконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. I. 50.
Безконе́чниця и безконе́шниця, ці, ж. 1) = Безконе́чник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.
Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбе: без соблюдения свадебных обрядов. 2) О лице: вступивший в брак без свадебных обрядов. 3) О детях: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Безкоровайчу́к, ка́, м. = Безкорова́йний 3. Ном. № 8832.
Безко́сий, а, е. Не имеющий кос. Шейк. Безкоса дівка.
Безко́стий, а, е. Не имеющий костей, безкостный. Чуб. I. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного конця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг. пьявка).
Безкра́їй, я, є. Беспредельный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраій. МВ. I. 61.
