Безкра́йний, а, е = Безкра́їй. Степ безкрайний топне в млі. Щог. В. 151.
Безкра́йність, ности, ж. Беспредельность, безграничность. Желех.
Безкри́лий, а, е. Не имеющий крыльев, бескрылый.
Безкрити́чний, а, е. Не проверенный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Безкрити́чність, ности, ж. Отсутствие критики. К. Кр. 13.
Бе́злад, ду, м. = Безла́ддя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Безла́ддя, дя, с. Беспорядок, разлад, несогласие, неурядица, анархия. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Безла́дний, а, е и безла́дній, я, є. Беспорядочный; не имеющий порядка, анархический.
Безла́дно, нар. Беспорядочно, в беспорядке.
Безла́пий, а, е. Не имеющий лап. Шейк. 216.
Безли́стий, а, е. Не имеющий листьев, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. II. 131. Безлиста акація. Левиц. I. 91.
Безли́стявий, а, е = Безли́стий. Бузина безлистява. Харьк.
Безли́чний, а, е. Бесстыжий, неприличный. Шейк.
Безли́чник, ка, м. Бесстыдник. Шейк.
Бе́злік, ку, м. = II. Бе́зліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67.
Безлі́сий, а, е. Безлесный. Безліса сторона. Золотон. у.
Безлі́сся, ся, с. Безлесная страна, безлесье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Безлі́тний, а, е, безлітній, я, є. 1) Вечный. Чуб. III. 11. 2) Неизвестной давности, очень старый. Безлітний дід.
I. Бе́зліч, нар. Множество, без счету. Ось море в тебе широко-просторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
II. Бе́зліч, чі, ж. Множество, бесчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. I. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Бе́злічно, нар. В бесчисленном множестве. Велике він і несказанне творить, він безлічно дива свої являє. К. Іов. 12.
Безлу́ский, а, е. Не имеющий чешуи. Безлуска риба в'юн. Киев.
Безлю́ддя, дя, с. Безлюдие, отсутствие людей. Ном. № 9798. На безлюдді й Хома чоловік. Посл. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді. Шевч.
Бе́злюдень, дня, м. = Безлю́дько.
Безлю́дний, а, е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Безлю́дник, ка, м. Отшельник. К. МХ. 17.
Безлю́дніти, нію, єш, гл. Делаться безлюдным. Желех.
Безлю́дно, нар. Безлюдно.
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюдным. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Безлю́дько, ка, м. Нелюдим. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. НВолын. у.
Бе́змаль, нар. Без малого, почти. Безмаль не двадцять. Шейк.
Безма́стий, а, е. Бесцветный (о лошадях). Ця коняка від старости стала якась безмаста.
Бе́зматень, тня, м. Рой пчел без матки. Полт.
Безма́терній, я, є. Лишенный матери, сирота без матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Безма́тній, я, є. Не имеющий матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Безма́ток, тка, м. = Бе́зматень.
Безме́жний, а, е. Безграничный, беспредельный. Желех.
Безме́жність, ности, ж. Безграничность, беспредельность. Желех.
*Безми́сний, а, е. 1) Бессмысленный, безумный, 2) Бесчувственный. Сл. Дубр.
