ста́ти, ну, неш, гл. 1) = Дістава́ти. У такого й чорт ладану не достане. Ном. Ой хто мені царь-зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Мет. 104. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Макс. (1849). 82. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. Мет. 429. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.
Достава́тися, стаю́ся, є́шся, сов. в. доста́тися, та́нуся, нешся, гл. = Дістава́тися. 1) Пішла душа по руках, та й чортові досталась. Ном. № 8836. Не попущу тебе, мила, иншому достаться. Мет. 40. 2) Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться. Рудч. Ск. Як достанусь у столицю, то я вас нагороджу. Рудч. Ск. II. 160. ЗОЮР. II. 28.
Доставля́ти, вля́ю, єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. I. 162.
До́сталь, нар. = Дово́лі. Черк. у.
Достарча́ти, ча́ю, єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса. Левиц. I. 504.
Достате́чність, ности, ж. Достаточность, достаток. Достатечність показує статечність. Ном. № 1363.
Доста́тнє, —ньо, нар. 1) Достаточно, зажиточно. У роскошах жили, не так щоб уже дуже, а достатньо таки. Лебедин. у. 2) Вдоволь. У його усього достатньо. НВолын. у.
Доста́тній, я, є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. I. 78.
Доста́ток, тку, м. Достаток, довольство, изобилие, средства, *состояние, имущество. Крим. Достаток чинить статок. Ном. Тогді любва бере, як достаток є. Ном. № 8921. Він при достатку. Черк. у. Достаток добрий у його. Черк. у. Як би у мене достатки, то я б учився. Ромен. у. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? Мир. Пов. II. 115. У доста́тку живе́. Живет безбедно. В твор. пад. употребляется в виде наречия, в значении: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можна. Каменец. у. Ум. Доста́точок. Сим. 227.
*Достато́чний, а, е. Удовлетворительный, достаточный. Желех.
Доста́ча, чі, ж. 1) Часть, следуемая мельнику за помол? 2) Изобилие. 3) Необходимый для работы материал. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Достача́ння, ня, с. Доставка, поставка.
Достача́ти, ча́ю, єш, сов. в. доста́чити, чу, чиш, гл. 1) Доставлять в нужном количестве. Аби достачали, я зроблю як слід. А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточным, доставать. Не достача на сорочку.
Доста́чування. См. Достача́ння.
Доста́чувати. См. Достача́ти.
Достемені́сінький, а, е. Точнехонько такой.
Достемені́сінько, нар. Точнехонько так. Достеменісінько такий віл, як у мене. Черк. у.
Досте́мено, нар. Точно, точь-в-точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Достеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. достере́гти́, режу́, же́ш, гл. 1) Следить, выследить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. НВолын. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. НВолын. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17. *2) Устеречь, уберечь. Ви спіть у хаті, а грушу я сам достережу. Крим.
*Достига́ння, ня, с. Дозревание. Сл. Дубр.
Достига́ти, га́ю, єш, сов. в. дости́гти, гну, неш, гл. Созревать, созреть. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця. МВ. I. 124.
*Дости́глий, а, е. Созревший.
До-сто-бі́са, нар. Очень много. См. До.
До-сто-бі́сового ба́тька = До-сто-бі́са. См. До.
Достогна́тися, гну́ся, нешся, гл. Достонаться.
