Досто́йний, а, е. Достойный. Чи достойні ж сі вепри Дніпровії, щоб трактувать з ними по людськи? К. ЧР. 336.
*Досто́йник, ка, м. Высокого звания человек, особа, вельможа. Чи ти пам'ятаєш, що ти… дочка високого достойника великої країни? В. Самійл.
Досто́йність, ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
*Достоме́тний, а, е. Достоверный, точно соответствующий. Полт.
Досто́тній, я, є. Точь-в-точь, совершенно похожий.
Досто́тно, нар. Точно, точь-в-точь. Черк. у.
Досто́ту, нар. Точь-в-точь. Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице… і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. Левиц. Пов. 279.
Досто́ювання, ня, с. Достаивание.
Досто́ювати, то́юю, єш, сов. в. досто́яти, то́ю, їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. МВ. I. 102. 2) Дозревать, дозреть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти. Грин. III. 122.
Досто́ятися, юся, їшся, гл. Достояться. Достоялася з кумою, що вже й корова з череди прийшла. Черниг. у.
Достриба́ти. См. Достри́бувати 1.
Достриба́тися, ба́юся, єшся, гл. Допрыгаться.
Достри́бувати, бую, єш, гл. 1) Сов. в. достриба́ти, ба́ю, єш, Допрыгивать, допрыгать до чего-либо. 2) Сов. в. дострибну́ти, бну́, не́ш. Допрыгивать, допрыгнуть до чего-либо.
Дострига́ти, га́ю, єш, сов. в. достри́гти, жу́, же́ш, гл. Достригать, достричь. Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха. Мнж. 121.
Дострига́тися, га́юся, єшся, сов. в. достри́гтися, жу́ся, же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Достру́гувати, гую, єш, сов. в. доструга́ти, га́ю, єш, гл. Достругивать, дострогать.
Достругу́ватися, гуюся, єшся, сов. в. доструга́тися, га́юся, єшся, гл. Достругиваться, дострогаться.
Досту́кування, ня, с. Достукивание.
Досту́кувати, кую, єш, сов. в. досту́кати, каю, єш, гл. Достукивать, достучать.
Досту́куватися, куюся, єшся, сов. в. досту́катися, каюся, єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Під вікно він під'їзжає та й достукується. Лавр. 26.
До́ступ, пу, м. Доступ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Доступа́ти, па́ю, єш, сов. в. доступи́ти, плю́, пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Хата. 69. Відьми скільки будуть мучиться…, а до тебе не доступлять. Грин. I. 69.
Доступа́тися, па́юся, єшся, сов. в. доступи́тися, плю́ся, пишся, гл. Доступаться, доступиться, подходить, подойти, добираться, добраться, приближаться, приблизиться. Чого зблідла? Чого боїшся? Сюди не доступляться. К. (Хата, 165). Обридло вже мені жити на селі. Надумавсь я до царя доступитись: хочу подивитись на царя й на царицю. К. (О. 1861. IV. 39). Коли б мені знайти оселю божу, і до його престолу доступитись. К. Іов. 51.
Доступни́й, а́, е́. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. II. 96. 2) Умеющий легко ко всякому проникнуть, втереться в доверие, *пролаза. Сл. Нік. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
Достяга́ти, га́ю, єш, сов. в. достягти́, гну́, неш, гл. = Досяга́ти 1—3. АД. I. 258. КС. 1883. II. 391. Грин. II. 113. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. Чуб. V. 224. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставає і військову суремку в головах достягає. Макс. (1849). 18.
Досува́ння, ня, с. Придвигание.
Досува́ти, ва́ю, єш, сов. в. досу́нути, ну, неш, гл. Додвигать, додвинуть.
Досува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. досу́нутися, нуся, нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
