Е, меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. I. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Еге́, нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Ведь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге́, так? Ведь так? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, как-бы не так. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду». — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Выражает тщетность ожидания чего-либо или удивление по поводу обнаружившегося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.
*Еге́кало, ла, м. Дакальщик. Сл. Нік.
Еге́кати, каю, єш, гл. Говорить еге́. Мир. ХРВ. 181.
Еде́к, ку, м. Длинная бичева, которой при безветрии тянут лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.
Ей, меж. 1) Выражение неудовольствия и угрозы. «Ей, Хведьку, вчись! ей схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г.-Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эх, нет. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. I. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Екзаменува́ти, ну́ю, єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень. К. ХП. 25.
Еконо́м, ма, м. = Око́но́м. Посіпака економ… нарід катував. Гн. II. 174.
Економи́чний, а, е. 1) Экономический. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = Окономи́чний.
Еконо́мія, мії, ж. 1) Экономия. 2) = Оконо́мія. Грин. II. 257. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. О. 1862. I. 41. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економию. Грин. II. 122.
Еле́гія, гії, ж. Элегия. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. II. 152.
Еле́ктрика, ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Еле́ктрія, рії, ж. = Еле́ктрика. Переясл. у.
*Ема́ль, лі, ж. Эмаль. По зброї коштовній турецька емаль. М. Стар.
Ембле́ма, ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. ХП. 33.
Емблемува́ти, му́ю, єш, гл. Изображать в виде эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію… К. ХП. 33.
*Ео, межд. Ау. Сл. Нік.
Епита́фія, фії, ж. Эпитафия. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Ерле́ць, ця, м. Клеймо на ухе скотины: вырезка в ухе в виде прямого угла. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Черк. у. То-же в виде острого угла. Мнж. 182.
