Сторінка:Словник української мови. Том II. Д-Й. 1927.pdf/163

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Е́стик, ка, м. Часть бороны: каждый из поперечных брусьев, в местах скрещения которых с продольными забиты зубы бороны. Шух. I. 166.

Ет, меж. 1) = Ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. II. 23. 2) Ведь, вот. Ет вісім доканає літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Мкр. Г. 58. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги. Мкр. Г. 25.

Етно́ґраф, фа, м. Этнограф.

Етноґрафи́чній, я, є. Этнографический. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. ХП. 125.

Етноґра́фія, фії, ж. Этнография.

Етноґрафува́ти, фу́ю, єш, гл. Заниматься этнографией. Як вільно ще було етноґрафувати проміж народом на Вкраїні, я записав її (пісню) в рідній околиці Хмельницького. К. Кр. 21.

*Ефекто́вний, а, е. Эффектный. Сл. Нік.

*Ефектя́рство, ва, с. Приемы с расчетом на еффект. Сл. Нік.

Ех! меж. Эх! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. I. 80. Ех, як би то!… Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. II. 3.

Еч! меж. = Ач. Еч, який гарний! Сам їсть, а мені не дає. Харьк.