*Жнивокоса́рка, ки, ж. Жнеякосилка. Сл. Нік.
Жни́ця, ці, ж. = Жнія́. Ум. Жни́чка. МВ. I. 125.
Жні́йка, ки, ж. Ум. от жнія́.
Жнія́, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Ном. № 14106. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Чуб. III. 236. Ум. Жні́йка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала. Чуб. III. 241.
Жовда́к и пр. = Жо́вні́р и пр.
Жо́вклий, а, е. Пожелтевший.
Жовкля́к, ка́, м. = Жовтя́к. Ум. Жовклячо́к.
Жовкні́ти, ні́ю, єш, гл. = Жо́вкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. I. 267.
Жо́вкнути, кну, неш, гл. Желтеть, становиться желтым. Без милого дівча жовкне, як трава без роси. Чуб. V. 298.
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт. а) Иволга. Лебед. у. б) Дятел зеленый. Вх. Пч. II. 13. в) — зеле́на. Дятел зеленый. Вх. Лем. 414. г) — тарча́ста. Пестрый дятел. Вх. Лем. 414. д) — чо́рна. Черный дятел. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль желез на шее, желваки, актиномикоз. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Жо́вні́р, ра, м. Солдат. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Жовні́рство, ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовнірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. I. 275.
Жовні́рський, а, е. Солдатский. Нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Жовнірува́ння, ня, с. Солдатская служба.
Жовнірува́ти, ру́ю, єш, гл. Служить солдатом.
Жовні́рщина, ни, ж. Солдатчина.
Жовнува́тий, а, е. Больной актиномикозом, желвастый. Св. Л. 303.
Жовня́ний, а, е. Относящийся к жо́вні.
Жо́вня́р, ра, м. и пр. = Жо́вні́р и пр.
Жовта́вий, а, е. Желтоватый. Желех.
Жовта́чка, ки, ж. = Жовтяни́ця. Вх. Уг. 238.
I. Жо́втень, тня, м. Сентябрь. С этим значением в словарях Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, в «Основе», 1862, № 9, в новейших календарях: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. У галичан, а в последнее время и повсеместно на Украине за жо́втнем утвердилось значение октября, а для сентября употребляется ве́ресень. Желех.
II. Жо́втень, ні, ж. У гончаров: желтая краска для раскрашивания посуды. Шух. I. 264.
Жовти́зна, ни, ж. = Жовтина́.
Жо́втий, а, е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски богу на свічку. Чуб. III. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. I. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока молодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ока́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лі́лія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113. Жо́втий хробу́ст. Раст. Осот желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. Жо́втий чи́стик. Раст. Чистотел, Chelidonium majus L.
