Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Запра́вди, запра́вжки, нар. В самом деле, действительно.
Запра́вжній, я, є = Спра́вжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Запра́вити, ся. См. Заправля́ти, ся.
*За́правка, ки, ж. Приправа к кушанью. Желех.
За́правки, вок, ж., мн. У гончаров: посуда, оказавшаяся после обжигания с небольшими трещинами, которые подлежат заделыванию глиной, после чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Запра́влювати, люю, єш, гл. = Заправля́ти.
*Заправля́ник, ка, м. Ученик приготовительного класса, приготовишка. Це заправляники, бо тільки-но заправляються на бурсаків. Умань. Ефр.
Заправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. запра́вити, влю, виш, гл. 1) Приправлять, приправить. Заправляла борщ олією. Медову кипучу силу словом заправляє. К. Досв. 113. Запра́влена горі́лка. Водка, приготовленная с кореньями, травами и пр. Прибудь же, мій милий, в неділю уранці, — заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. 2) Запрашивать, запросить, продавая. Заправив як за батька. Ном. № 10504. 3) Дрессировать, выдрессировать, приучать, приучить, упражнять. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. 4) Заряжать, зарядить, приготовлять, приготовить к стрельбе. Стрілочки струже да в лучок кладе, а з лучка бере да й заправляє. Чуб. III. 275. Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити. Мет. 257. *5) Приготовлять, приготовить. Там пил обмахне крильцем, там лямпадки заправить. Дн. Чайка. «Хрестонос». 6) Заделывать, заделать. І ворота того саду кіллями заправив. Мкр. Н. 12. 7) Вставлять, вставить. Викрутив діяменти і заправив зо скла другі. Вх. Уг. 239. 8) — ко́су. Точить, отточить косу. Желех. *9) Делать способным к чему. Знахур заправляє корову супроти відьми. Черн. г.
Заправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. запра́витися, влюся, вишся, гл. 1) Приправляться, приправиться (о кушанье). Заправля́тися хрі́ном. Шутливо: есть хрен с квасом и постным маслом в первый день великого поста. Маркев. 164. *2) — на ко́го. Приготовляться, приготовиться. Це заправляники, бо тільки-но заправляються на бурсаків. Умань. Ефр.
Запрага́тися, га́юся, єшся, сов. в. запрагти́ся, гнуся, нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотеться. Що тобі ся запрагає? Вх. Зн. 20.
Запранцюва́тіти, тію, єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сделаться сифилитиком.
Запрага́тися, га́юся, єшся, сов. в. запрацюва́ти, цю́ю, єш, гл. Зарабатывать, заработать, приобретать, приобресть трудом. Все, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. МВ. I. 24. Я запрацювала корову. НВолын. у.
Запрелю́тий, а, е. Очень злой. Вх. Зн. 34.
*Запренумерува́ти, ру́ю, єш, гл. Подписаться (на период. изд.). Сл. Нік.
Запре́т, ту, м. 1) Удерж. Віють вітри в степу, запрету не мають. Нп. 2) Запор. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила. Новомоск. ( Залюбовск). *3) Запрет, запрещение. Желех.
Запреща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запрети́ти, щу́, ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Запреща́тися, ща́юся, єшся, сов. в. запрети́тися, щу́ся, ти́шся, гл. Отрекаться, отречься. Оддай три карбованці! Так він запретивсь: ні, каже, я не брав та й годі! Харьк.
Запри́дух, ху, м. Очень крепкая водка. Желех.
Запри́духа, хи, ж. Очень крепкий табак. *А я тут курив ось яку запридуху — подивись! Св. Л. 235.
Заприміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. запримі́тити, чу, тиш, гл. Примечать, приметить, заметить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Кв. Драм.
