до кукіль, он глянь, усе тобі решето заситарив. Пир. у., Конон.
Засити́ти, чу́, ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Засити́тися, чу́ся, ти́шся, гл. 1) Всосаться, увязнуть, завязнуть. О. 1861. XI. 116. *2) Загустеть. Сл. Яворн.
Засиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, хну, неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.
Засича́ти, чу́, чи́ш, гл. Зашипеть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Засия́ти, сия́ю, єш, гл. = Зася́ти. І світ над ним не засияв вовіки. К. Іов. 7.
За́сіб, собу, м. 1) Средства материальные, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю… боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31. *2) Запас. Але пані Грозицька не вистріляла ще всього засобу своїх набоїв. Франко. *3) — на що, до чо́го. Орудие, снаряд. Сл. Нік.
Засі́бни́й, а́, е́. 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. Каменец. у. 2) Об одежде: просторный. Гол. Од. 18.
Засі́́бно, нар. Зажиточно, со средствами.
*За́сібок, ку, м. Средство, орудие, снаряд. Щоб вовків перестріляти, засібки знайдуться в нас, — рушниці єсть. Крим.
За́сів, ву, м. Посев. Оця рука у нас сього року під засівом. Черк. у. Дають плуги, воли сірі, ще й до того всі засіви. Чуб. V. 216.
Засіва́льник, ка, м. Поздравляющий с новым годом и посыпающий при этом в комнате хлебными зернами. Прилуц. у.
Засіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. засі́яти, сі́ю, єш, гл. 1) Засевать, засеять. Почав… пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Гринч. II. 47. Радимось, як городи засіваємо. МВ. II. 206. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? Ном. № 9230. 2) Посыпать комнату зернами при поздравлении с новым годом. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцовать. Потім горлиці засіяв Герасим Калина. Мкр. Н. 29.
Засіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. засі́ятися, сі́юся, єшся, гл. 1) Засеваться, засеяться. Узяло тоді хлоп'я жменю жита та й посіяло навхрест, от усе поле й засіялось житом. Гринч. I. 72. 2) О волосах: пробиваться, пробиться. Ще молоденький: борідка тілько стала засіватись. Екатериносл. у. Не піду ж я за старого, — бородою коле; но я піду за такого, що вус засіявся. Гринч. III. 195.
*За́сівка, ки, ж. Засев, посев. Яка засівка, такий і врожай. Полт. Сл. Яворн.
*Засі́да, ди, ж. Засада, подстерегание. Желех.
*Засі́даний, а, е. Относящийся к заседаниям. — дім. Дом заседаний, сенат. В Москві, а городі, в засіданім домі сенатори собирались. Нп. Яворн.
*Засі́дання, ня, с. Заседание. Засідання відбувалися в великій таємності. Ефр.
Засіда́тель, ля, м. Заседатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. I. 161.
Засіда́тельський, а, е. Заседательский. Накинув голова засідательські мітки прясти. О. 1862. II. 39.
Засіда́ти, да́ю, єш, сов. в. засі́сти, ся́ду, деш, гл. 1) Садиться, сесть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Заседать, засесть, присутствовать. Засідав серед громадських мужів. К. Іов. 61. 3) Быть в засаде, подкарауливать из засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. Чуб. V. 133. 4) О месте: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. Чуб. V. 345. 5) Заседать, засесть где-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток. К. Досв. 109.
